Оподатковання податком на додану вартість туроператорської та турагентської діяльності

Туроператором може бути тільки юридична особа, для якої виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг (ст.5 Закону України від 15.09.95 №324/95-ВР «Про туризм»). При чому діяльність туроператора підлягає обов’язковому ліцензуванню.

Порядок оподаткування ПДВ туроператорської діяльності регламентується ст. 207 ПКУ. Так, базою оподаткування ПДВ у туроператора, незалежно від виду туризму (внутрішній, в’їзний, виїзний), є сума винагороди (п. 207.2, 207.3 ПКУ), яка розраховується наступним чином:

Винагорода туроператора = Вартість поставленої туристичної послуги - Витрати на придбання (створення) туристичної послуги

Тому в декларації з ПДВ туроператор вказує в рядку 1.1 тільки суму винагороди.

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у туроператора є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичної послуги (п. 207.6 Кодексу).

Тобто правило першої події в даному випадку не працює, а передплата, отримана від туристу, не призводить до виникнення податкових зобов’язань у туроператора. Податкові зобов’язання він нараховує на дату завершення туру, яка фіксується в договорі з туристом.

Для відображення податкового кредиту у туроператора п. 207.6 Кодексу встановлені особливі правила:

-суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичної послуги, не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора;

-суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту. При цьому датою виникнення права на податковий кредит при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичної послуги, є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.

Туристичними агентами (далі - турагентами) можуть бути юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг. При цьому діяльність туроператора ліцензуванню не підлягає.

Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом (п. 207.6 Кодексу), є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичної послуги (туриста).

Податкові зобов’язання нараховуються  у загальному порядку – за правилом першої події відповідно до п. 187.1 Кодексу. Для нарахування податкових зобов’язань турагент складає податкову накладну, реєструє її в ЄРПН та передає туроператору або іншим постачальникам послуг.

Порядок відображення сум у складі податкового кредиту у турагента залежить  від мети придбання товарів (послуг), а саме (п. 207.6 Кодексу):

-не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, вартість яких включається до вартості туристичної послуги;

-включаються до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, вартість яких не включається до вартості туристичної послуги. При цьому датою виникнення права на податковий кредит при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичної послуги, є дата першої події відповідно до п. 198.2 Кодексу, оскільки особлива дата відображення податкового кредиту, яка встановлена абз. 4 п. 207.6 Кодексу, передбачена лише для туроператорів.