Захищаємо "послуги" від фіскалів

Андрій Тамошюнас, податковий адвокат, партнер консалтингової компанії ADA Group.

5 заперечень на акт перевірки від "нового" ВС + 1 аргумент від практиків.

1. Послуга «спожита», тому фіскали її не «бачать»

 «Обґрунтування податкового органу в акті перевірки … про непідтвердження надання послуг за ланцюгом постачання є таким, що не відповідає правовій природі послуги як явища та приписам статті 901 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності … (постанова ВС від 09.10.2018 р. по справі № 806/1013/17).

«… за своїм економіко-юридичним змістом послуга являє собою діяльність, результати якої не мають матеріального виразу, а реалізуються та споживаються у процесі її здійснення.» (постанова ВС від 04.04.2018 р. по справі № 10/4751/13-а)

2. Доцільність/ефективність витрат на послуги – не ДФС «ума дело»

«… податковим органом помилково ототожнений господарський характер витрат платника на оплату рекламних послуг з економічною ефективністю таких витрат, оскільки витрати визначаються такими, що понесені у рамках господарської діяльності платника, якщо вони спрямовані на отримання платником позитивного економічного ефекту, є необхідними для забезпечення економічної діяльності платника з отримання прибутку. Економічна ж ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником.

… здійснення господарської компетенції здійснюється … суб`єктом господарювання на власний ризик … він самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності, та вправі самостійно обирати виконавців послуг. Здійснення господарської компетенції знаходиться за межами контролю податкового органу.

… податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання … послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями … без оцінювання доцільності такої реклами, її ефективності, впливу змістового наповнення такої реклами на результат діяльності платника» (постанова ВС від 21.05.2019 р. по справі № 826/11026/15).

 «… посилання податкового органу про недоцільність залучення комісіонера ґрунтуються на припущеннях та не відповідає принципу свободи договору, що передбачений в законодавстві України» …

«… посилання податкового органу на безпідставність укладення позивачем договорів на отримання ідентичних послуг від різних постачальників не свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень (заборон) у виборі постачальників послуг чи закупівлі одного виду послуг тільки у певного постачальника, в тому числі і щодо виконання послуг з організації перевезень вантажу» (постанова ВС від 31.07.2018 р. по справі № 802/4527/13-а).

3. І все ж таки про доцільність та ефективність …

«… позивач є платником податків, в своїй діяльності керується податковим законодавством, а тому юридичні консультації у сфері податкового законодавства … придбавалися для їх використання у власній господарській діяльності, необхідність придбання … юридичних послуг консультаційного характеру викликано тим, що штатний бухгалтер не мав відповідного фаху, досвіду, освіти, кваліфікації та компетенції для надання юридичних консультацій. Надані послуги сприяли збереженню активів … та створенню умов для такого збереження у майбутньому.

Також встановлена доцільність та необхідність отримання консультацій у сфері правил оподаткування та податкового контролю, яка підтверджується наявністю судових спорів позивача із податковим органом, на підтвердження чого позивачем надані копії судових рішень, що доводить факт того, що юридичні консультаційні послуги мали позитивний вплив на результати господарської діяльності позивача».

 «Встановлені обставини зумовили висновок про те, що підвищення доходу Товариства свідчить про зміну в структурі його активів, фактичне використання в господарській діяльності позивача зазначених агентських послуг та отримання останнім економічного ефекту від придбаних послуг...» (постанова ВС 23.04.2019 р. по справі № 820/1737/17).

4. «Що хочу, те і верчу…»

4.1 Законодавство не встановлює переліку документів, якими повинні підтверджуватись ті чи інші господарські операції.

 «Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. … критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу» (постанова ВС від 16.07.2019 р. по справі № 802/2618/14-а).

 «А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою спірних послуг позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальниками конкретних видів послуг, зокрема, консультаційно-інформаційних послуг та про результат виконання кожної послуги окремо у вигляді звіту, висновку тощо» (постанова ВС від 12.02.2019 р. по справі № 815/5349/16).

 «Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаним в договорі, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції» (постанова ВС від 04.04.2018 р. по справі № 10/4751/13-а).

4.2 Законодавством не встановлено вимог щодо повноти відображення у первинних документах відомостей про господарські операції…

 «… ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.» (постанова ВС від 20.06.2019 р. по справі № 826/1453/14).

5. Недійсними угоди визнає суд, а ДФС – це не суд

«… визнання під час перевірки податковим органом нікчемними правочинів знаходиться за межами здійснення ним контролю дотримання податкового законодавства. За наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов'язання» (постанова ВС від 19.02.2019 р. по справі № П/811/3205/15).

«Не все безоплатне в дохід» (на прикладі позички)

 Ситуація: підприємство користувалось приміщенням на підставі договору позички.

 Фіскальна позиція: вона однозначна і всім відома – при безоплатному користуванні приміщенням компанія отримувала дохід у розмірі збережених коштів (розрахунок здійснено на підставі середньої ринкової вартості оренди за 1 кв.м. приміщення, яку взято з мережі інтернет).

 Актифіскальна позиція:

- згідно правил П(С)БО у випадку з безоплатно наданими послугами відсутній факт збільшення активу або зменшення зобов’язання, отже і нема підстав стверджувати про отримання доходу.

- об’єктом оподаткування є не дохід, а фінансовий результат, скоригований до оподаткування на податкові різниці. Однак, ПКУ не передбачає в даному випадку вимог щодо відповідного коригування.

Хоча, очевидно, що "дешева" оренда, безпечніше "дорогої" позички.