Отключить рекламу

Подпишитесь!


05.09.19
1212 10 Печатать

Збільшення витрат платника податку за наявності об’єктивної можливості до їх скорочення свідчить про позбавлення розумної економічної причини операції

"Вісник. Офіційно про податки".

Податковий орган звинувачує підприємство у безпідставному формуванні витрат за рахунок включення до їх складу відсотків, сплачених нерезиденту (Швейцарія) за користування кредитними коштами за договором від 01.12.2008 р. За переконанням податкового органу, цей договір укладено за відсутності ділової мети — виключно для мінімізації податкових зобов’язань з податку на прибуток — шляхом штучного формування витрат.

Суд переконаний, що будь-які витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах господарської діяльності, а не з іншими цілями. При цьому мета отримання доходу — як кваліфікуюча ознака господарської діяльності — кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку і лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов’язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Водночас не обов’язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Такий ефект може настати в майбутньому, а може й не настати взагалі в результаті об’єктивних причин. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте із визначеного у ПКУ поняття ділової мети випливає, що обов’язково має бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Але якщо та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак — їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

З’ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не має полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об’єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб’єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Операція, яка збільшує витрати платника податку за наявності об’єктивної можливості до їх скорочення, позбавлена розумної економічної причини.

У справі, що розглядається, судами встановлено: отримані підприємством від нерезидента кредитні кошти використовувались для придбання товарів, зокрема зерна, та оплати супутніх послуг при поставці таких товарів покупцю. Поставка придбаних товарно-матеріальних цінностей здійснювалась позивачем здебільшого своєму позикодавцю. Отримані від нерезидента кошти за поставлені товари підприємство в повному обсязі перераховувало в рахунок погашення зобов’язань за договором позики з урахуванням відсотків.

Отримання позивачем від пов’язаної особи — нерезидента коштів у позику для забезпечення власної господарської діяльності не призвело до приросту або збереження активів чи їх вартості, а обумовило виключно збільшення товариством витрат з метою мінімізації податкових зобов’язань з податку на прибуток.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги підприємства без задоволення.

Постанова ВС від 23.07.2019 р. у справі № 826/10852/15.

Отключить рекламу
Комментарии
  • 123
05.09.19 09:54

ахигеть !! только и осталось сказать .... а то что с этих денег велась деятельность и платилась зар.плата (в том числе и налоги с нее) это не экономический эффект !!!

Ответить
    Оценить
  • 15
  • 0
  • Ляля
05.09.19 10:25

Я в шоке!!! Деньги брались для обеспечения хозяйственной деяльности и погашения обязательств предприятия. И это не хоз деятельность? А какая???

Ответить
    Оценить
  • 9
  • 0
  • Лорик
05.09.19 11:53

Видно нужно все эти моменты в договоре перечислять? Интересно услышать мнение юристов, как правильно Договор составить. Я так понимаю, претензии к Договору стали причиной?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • кузькина мать
05.09.19 13:37

Вообще- то  хоздеятельность предприятия -єто СОВОКУПНОСТЬ хозяйственніх операций и даже если одна из них оказалась убыточной или сработали в ноль (ну например, чтобы не потерять клиента снизили ему цену при реализации) это не говорит о том. что у предприятия нет цели получить прибыль.  Результат  хоздеятельности в целом по предприятию считается за  определенный период (что и отражаетсяя  в отчетах) а суды теперь идут на поводу у фискалов и тупо снимают затраты, прилепив их к одной сделке

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Ленале
05.09.19 13:51

я так понимаю, ни один из "комментаторов" не понял, что покупатель, он же кредитор, мог ограничиться  оплатой или предоплатой! А оформление  кредита- єто схема - увеличение затрат для получения фиктивно  маленькой прибіли!  Ох уж наши бухи! 

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 2
  • Гарри К.
06.09.19 12:30

Ленале, получение-возврат "ссуды-кредита", не отменяет обязательств "покупателя" (в данном случае к тому же и "кредитора") по ОПЛАТЕ дальнейшей за поставленную продукцию (деб. 362 при этом никуда не делся ведь, после "возврата кредита//суды" и уплаты %%..!!).. иной вопрос: КАКИМ нормат.документом оговорена МАРЖА при такой "продаже", которая не покрывает (либо покрывает с минимальным разрывом) уплату %% по кредиту+доп.расходы??... Наверно лишь "правило вытянутой руки" при трансфертном ценообразовании??.. так это надо еще фискалам доказать в суде!!..а так: да - "схема"!!. ну так докажите ее "нелегитимность"??!! (на мой взгляд было бы разумнее оформить договор поручения закупки с указанием там мин. %% "за услуги".. тогда тебе - и "выгода" налицо, и к обложению налогом - фиг.с маслом!!)

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Fox
05.09.19 14:22

Ленале, в ситуации нужно разбираться. Брать всю сумму или частично это управленчиское решение тех кто берет деньги в займ. Но почему вы называете это схемой? Что бы вернуть деньги взятые в долг их в первую очередь нужно заработать, ведь верно? а если их заработали, то соответственно и налоги с этого заплатили. А если еще и % возвращать то заработать нужно больше чем взял, а это снова ж таки налоги. Так вот тут верно было бы рассматривать ситуацию с момента получения кредита до момента полного погашения его и плюс деятельность предприятия в это время, а не конкретно вырваную с контекста операцию. 

Ответить
    Оценить
  • 2
  • 0
  • Вікторія
05.09.19 15:49

Я вот зарплату плачу. И никаких экономических выгод от ее выплаты не получаю. Одни расходы и уменьшение активов
Мне уже готовиться?
 

Ответить
    Оценить
  • 2
  • 1
  • Fox
05.09.19 16:16

Вікторія, А как же, вы не эффективный управленец, вам сейчас налоговики то впояют по полной. Ведь они такие эффективные управленцы, хотя стоп, а у нас налоговики знают что такое бизнес и как вести дела в стране под их тиранией? 

Ответить
    Оценить
  • 1
  • 0
  • Имя
05.09.19 17:31

Причем здесь "экономическая целесообразность"?
1. Затраты учитываются/распределяются согласно стандартов бухгалтерского учета.
2.Расчет налога на прибыль - корректировка финансового результата (если это необходимо) на разницы.
3. Такой разницы, как "экономическая целесообразность", не существует.
4. Да хоть трижды, затраты без экономической целесообразности понесет предприятие, они уменьшают налогооблагаемую прибыль.

Ответить
    Оценить
  • 2
  • 0
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться