Проценти за депозитним вкладом не є доходом, а тому не можуть бути враховані при визначенні розміру аліментів

Автор: Кірюшин Артем Андрійович, Юридичний інтернет-ресурс "Протокол", (апеляційний суд м. Києва № 760/4569/18 від 05.09.2018 р.).

Фабула судового акту: У даному дописі мною пропонується до уваги читача досить цікаве судове рішення у якому суд визначився із віднесенням доходів від депозиту до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

У даній справі боржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, які полягали у стягненні з нього частини доходів від депозитного вкладу в рахунок сплати аліментів.

Ухвалою суду першої інстанції дії державного виконавця визнано правомірними.

Не погоджуючись із таким рішенням боржником подано апеляційну скаргу.

В свою чергу апеляційний суд визнав доводи скаржника обґрунтованими та мотивуючи свій висновок виходив із наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджений перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, пунктом 19 якої до доходів віднесено – «інші види заробітку».

Аналіз зазначеного нормативно-правового акту дає підстави вважати, що Законодавець, визначаючи, з яких видів заробітку стягуються аліменти, ототожнює поняття заробіток та дохід.

В свою чергу Податковий кодекс України дає загальне визначення доходу для цілей оподаткування, а не в розумінні того доходу, з якого стягуються аліментні платежі, у порівнянні із видами заробітку (доходу), визначеними Переліком.

Доходом є гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької та інше) за певний період часу, з чого випливає логічний висновок, що одержання процентів за депозитом (банківського вкладу) не є за своєю суттю доходом.

В даному випадку, боржник працює і саме з його заробітку відраховуються аліменти.

Таким чином, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що грошові кошти, отримані від процентів за депозитами (банківським вкладом) не є таким доходом, що включений до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №146 від 26 лютого 1993 року.