Отключить рекламу

Подпишитесь!


17.09.19
958 0 Печатать

Офшор — 2019: типові питання при реєстрації компанії та відкритті рахунку за кордоном

"Вісник. Офіційно про податки".

Марина Брузель, практикуючий консультант з міжнародного податкового планування господарської діяльності.

Створюючи іноземну компанію, вітчизняні бізнесмени переймаються різними запитаннями. Деякі з них стосуються оподаткування. Відповімо на найактуальніші з них.

Яка оптимальна офшорна юрисдикція для реєстрації компанії?

Найбільш чесна відповідь на це запитання: такої юрисдикції немає. Рішення щодо реєстрації компанії в офшорах уже застаріле й більш ризиковане аніж вирішення поставлених завдань. Сьогодні в усьому світі ведеться боротьба з офшорними схемами й ухилянням від сплати податків. Найбільшою проблемою після придбання «класичної» офшорної компанії (наприклад, Панама, Беліз, Британські Віргінські Острова та інші) є складність, а радше за все і неможливість відкриття банківського рахунку. А компанія без банківського рахунку не зможе вести операційну діяльність.

Треба зауважити, що з березня 2018 року принципово змінився  підхід до вибору юрисдикції для бізнесу. Для створення працюючого міжнародного бізнесу необхідно спочатку провести міні-аудит бізнес-моделі, визначитися з вибором банку й країни його знаходження. Після того як визначилися з банком, можна вибрати й країну реєстрації компанії.

Чи є відмінності між офшорними й низькоподатковими  юрисдикціями?

Відповідь на це запитання криється у самій назві — основною відмінністю між цими типами юрисдикцій є оподатковування. Офшорною юрисдикцією прийнято називати територію, де законом передбачена відсутність податкових зобов’язань. Тобто компанія, зареєстрована в офшорній зоні, не cплачує податок на прибуток, але лише за умови, що господарською діяльністю не займатимуться на території юрисдикції. Замість податку на прибуток у таких офшорних юрисдикціях компанії сплачують фіксовану ставку до бюджету країни.

Щодо низькоподаткових юрисдикцій, то це територія, на якій сформовано сприятливе середовище для ведення бізнесу. У такій юрисдикції податки будуть набагато нижчими, ніж у більшості країн світу. До низькоподаткових юрисдикцій можна зарахувати такі: Угорщина, Ірландія, Гонконг, Кіпр, Гібралтар, Люксембург, Ліхтенштейн та інші.

Ще є третій тип компаній, які зареєстровані у звичайних (з погляду оподатковування) юрисдикціях у формі партнерств. Такі компанії мають сплачувати податок не в країні своєї реєстрації, а в країні резидентності партнерів. Правильно структурована компанія може досягти нульової ставки оподатковування партнерства. Але з березня 2018 року відкрити рахунок на партнерство в банку надзвичайно складно. Тому така форма компанії підійде не всім.

У якому банку можна відкрити рахунок для «класичної» офшорної компанії?

Відкрити такий рахунок досить проблематично, але вихід є. Для офшорних компаній рахунок можна відкрити в тих самих офшорних банках, зрідка — у платіжних системах. Можна й у деяких європейських юрисдикціях, при цьому банки просять дуже великий незнижуваний залишок. Усе залежить насамперед від бізнесу й поставлених завдань. Це відправна точка при виборі конкретного банку.

Оскільки законодавство й правила самих банків зміняються дуже часто, сьогодні не можна навести конкретний список банків, адже він може бути неактуальним уже завтра. Також — навіть якщо рахунок буде успішно відкритий — немає ніякої гарантії, що банк під тиском світової громадськості не перегляне свою політику щодо офшору і не закриє його в однобічному порядку через кілька місяців або років після відкриття.

Чи існує альтернатива офшорним компаніям?

Так, на сьогодні великим  попитом користуються юрисдикції, які не є класичними офшорами, однак у цих юрисдикцій є можливість використання звичайної компанії на кшталт суспільства з обмеженою можливістю із сабстенсом (звітністю, оподатковуванням, реальним офісом тощо). Такі компанії дають згоду на відкриття корпоративного рахунку в тій країні, де зареєстрована сама компанія. Це одна з характерних ознак реальної компанії з погляду податкової «прозорості». Друга ознака реальності — це подання звітності та сплата деякої суми податку. Наступний ключовий критерій, що підтверджує реальність будь-якого бізнесу, — це наявність реального офісу (співробітників, договору оренди, комунальних платежів за орендоване приміщення, унікальність вашої бізнес-адреси тощо, тобто  усього, що називається «сабстенс» (substance), — його наповнення. Цей термін стає усе актуальнішим. Банки все частіше у своїх клієнтів запитують про сабстенс, бо це побічно є доказом того, що компанія не створена лише з єдиною метою — ухилення від податків.

З найбільш популярних юрисдикцій можна виділити такі: Великобританія, Ірландія, Естонія, Кіпр, Угорщина, Болгарія, Румунія, Швейцарія. Безумовно, утримування таких набагато дорожче за утримування офшорних компаній.

Навіщо сплачувати за щорічне продовження компанії?

Щорічне продовження компанії — це, як правило, такі позиції: сплата державного мита, юридичної адреси на рік, реєстраційного збору, номінального сервісу (якщо є, але з кожним роком він стає усе менш актуальним), випуск доручення на розпорядника шляхом проставляння апостиля, місцевий агент, а в деяких випадках і подача звітності до торговельного реєстру. Підготовка й подання звітності до податкової завжди оплачується окремо й залежить від кількості транзакцій у звітному періоді, тобто залежить від часу, який бухгалтер/аудитор витратить на підготовку звіту.

Якщо ви вчасно не оплатили щорічне продовження компанії, деякі юрисдикції застосовують систему штрафів до бюджету.

Що таке номінальний сервіс і для чого він потрібний?

Номінальним сервісом вважається надання послуг директора чи акціонера, а в деяких випадках — секретаря компанії. Номінали не є реальними власниками, співробітниками й мають, як правило, обмежені повноваження або вони взагалі відсутні. Використання номінального сервісу не є обов’язковим, однак існують юрисдикції або ваші конкретні завдання з бізнесу, коли є вимоги до резидентності директора компанії. У такому разі без допомоги номінального сервісу не обійтися.

Здебільшого бенефіціари компанії використовують цю послугу для збереження своєї конфіденційності.

Необхідно також узяти до уваги сучасну тенденцію розвитку нерезидентного бізнесу: світ прагне прозорості. Почалася ера «transparency». Відповідно, чим  прозоріша структура вашої компанії, тим менше номіналів,  більше шансів відкрити для неї рахунок. Крім того, автоматичний обмін податковою інформацією між країнами рано чи пізно зробить таку послугу непотрібною.

Що ж трапиться у разі смерті номінального директора чи акціонера?

У таких випадках  вирішення проблем є досить  прагматичним — заміна номінального акціонера та директора новими. У разі з акціонером — оформляється за допомогою передачі акцій.

Для власника міжнародного бізнесу ця процедура відбувається безкоштовно, тобто реєстратор компанії в цій ситуації здійснює заміну за свої кошти.

Що таке Декларація про довірчий характер власності?

Такий документ, як Declaration of Trust (Декларація про довірчий характер власності), є юридичною підставою того, що номінальний акціонер тримає акції на користь бенефіціара компанії та не має права ними розпоряджатися.

Як контролювати компанію у разі використання номінального сервісу?

Більшість  боїться того, що при використанні номінального сервісу можна втратити контроль над компанією. Однак перейматися цим не варто.

Номінальний директор підписує генеральну довіреність, її видають на власника компанії, а також видається Декларація про довірчий характер власності, яка наділяє власника компанії всіма правами,  що залежать від володіння акцій. Ці документи є основними інструментами контролю над компанією. Бенефіціар компанії призначає себе (або свою довірену особу) розпорядником рахунку в банку. Рахунок завжди відкривається на конкретний бізнес і конкретного розпорядника рахунком, інша людина не зможе одержати інформацію про рахунок вашої компанії. Номінальні співробітники не знають, де відкрито у вас рахунок. Тому керування грошовими потоками здійснюється, як правило, кінцевим бенефіціаром.

Також у деяких випадках номінальний директор підписує й відмовний лист без певної дати, у якому просить про відставку з поста директора. У комплект документів на компанію звичайно включені форми з переоформлення акцій (права власності).

Хто такий бенефіціар компанії?

Відповідь дуже проста: це — фізична особа, кінцевий власник компанії, на користь якого працює компанія й увесь нерозподілений прибуток компанії зараховується саме їй.

Кому доступна інформація про бенефіціарів компанії?

Якщо юрисдикція реєстрації компанії має публічні реєстри бенефиціарних власників, то ця інформація буде доступна для всіх, хто хоче нею  скористатися. Якщо ж реєстри закриті, то про власника компанії будуть знати:

реєстраційний агент у країні реєстрації компанії;

банк, у якому відкрито рахунок для компанії.

Стаття 30(1) четвертої Директиви ЄС по боротьбі з відмиванням грошей (4AMLD) вимагає від усіх держав-членів ЄС включити до національного законодавства положення, що вимагають від юридичних осіб одержувати й зберігати адекватну, точну й актуальну інформацію про своїх бенефіціарних власників у своєму власному внутрішньому регістрі бенефіціарних власників. Стаття 30(3) 4AMLD вимагає, щоб подана вище інформація зберігалася в центральному реєстрі кожної держави-учасника ЄС.

У зв’язку з цим усі країни ЄС відкриють інформацію про бенефіціарів у своїх реєстрах. Найпершою створила відкритий реєстр бенефіціарів Великобританія ще в 2016 році. Поступово до неї приєдналися Ірландія, Латвія, Чехія, Словаччина, Естонія та інші країни.

Чи можна купити готову компанію з рахунком?

Теоретично так, однак ми цього робити не радимо з кількох причин:

кожний рахунок відкривається під конкретну людину — розпорядника рахунком і під конкретний бізнес (зі своїми контрагентами, призначенням платежів, географією бізнесу тощо), що проходить процедуру перевірки в банку. Таким чином, задля того щоб стати розпорядником рахунку й мати доступ, необхідно пройти цю процедуру із самого початку, інакше кажучи — відкрити рахунок заново, тому таке рішення  не заощадить час, а може й затягнути процес;

якщо не проходити процедуру зміни розпорядника, то доступ до рахунку будуть мати треті особи (фактично той, на кого рахунок був відкритий спочатку). Але рано чи пізно банк зрозуміє, що розпорядник рахунку помінявся й діяльність компанії — теж. Рахунок заблокують і заново почнеться процедура відкриття рахунку. Гарантій, що рахунок відкриють, — немає.

Що таке Апостиль і навіщо він потрібний?

Апостиль — це універсальна міжнародна форма завірення документів (міжнародне нотаріальне завірення — простими словами), яка визнається одночасно у всіх країнах-учасниках Гаазької конвенції, яка була підписана в 1961 році. Список країн-учасниць, що підписали Гаазьку конвенцію про Апостиль, нескладно знайти в Інтернеті.

Чи можна зберегти назву компанії, перейшовши в іншу юрисдикцію?

Так, це можна зробити двома способами.

Якщо компанія офшорна, то в деяких юрисдикціях законодавством встановлена офіційна процедура зміни «прописки» компанії, яка називається «редоміциляція». Цей інструмент дає змогу міняти «місце проживання» компанії. Але тільки в тих країнах, де це, відповідно, дозволено законодавством. Цей спосіб надзвичайно витратний та довгий, тому не користується особливим попитом. Він може бути цікавий тим, у кого на компанії оформлені більші активи (нерухомість, яхти тощо).

Другий спосіб банально простий: можна просто зареєструвати компанію в іншій обраній юрисдикції та взяти  ту саму назву. Однак є ризик, що назва вже може бути використана.

Чи необхідна особиста присутність при реєстрації компанії?

При реєстрації класичних офшорних компаній особиста присутність не потрібна. При реєстрації офшорних компаній це питання треба уточнювати конкретно в юриста-консультанта. Так, коли йдеться, скажімо, про європейські компанії, то виїзд у країну реєстрації компанії в деяких випадках необхідний для внесення статутного капіталу або ж відкриття рахунку.

Що таке «shelfcompany»? 

 «Shelf company»  є вже зареєстрованою раніше компанію. Це компанія, якою ніхто не користувався. Використання такої компанії скорочує час очікування до одного —  двох днів (з моменту замовлення до моменту одержання документів по компанії). При реєстрації компанії під замовлення досить багато часу витрачається  на завірення документів шляхом апостилю (п’ять — сім робочих днів), кур’єрську доставку документів в Україну (від двох до семи робочих днів).

Навіщо купувати вже готову компанію?

Причини для цього можуть бути найрізноманітніші, однак переважно це такі:

мінімальні строки переоформлення (така компанія може бути переоформлена на нового власника всього за кілька годин, а реєстрація такої самої з нуля триватиме більше двох тижнів, усе залежить від країни реєстрації);

можливість придбання «вінтажної» компанії, що може додати солідності бізнесу або сприятиме вирішенню складних бізнес-завдань.

«Вінтажною» вважається компанія,  зареєстрована кілька років тому,  якою не послуговувалися, але вона перебуває в гарному стані (сплата податків до бюджету, подання звітності тощо).

Як можна закрити компанію?

Перший варіант — Member’s Voluntary Liquidation, за рішенням бенефіціарів компанії. Ви оплачуєте процедуру ліквідації компанії, яка має свої особливості у кожній країні та складається з таких етапів:

компанія насамперед має бути в Good Standing-Статусі на увесь час ліквідації компанії і  всі документи по Compliance має бути надано;

якщо компанія здає звіти, то всі звіти до дати ухвалення рішення про добровільну ліквідацію має бути здано;

необхідно, щоб у компанії не було активів і зобов’язань, а рахунки в банку було закрито;

відтак готуються ліквідаційні документи, які підписує бенефіціар, учасник, директор і ліквідатор. Призначається ліквідаційна комісія, також необхідно опублікувати в газеті за місцем ведення діяльності компанії оголошення про початок процедури ліквідації; здається ліквідаційний баланс, якщо це потрібно;

опісля  подаються документи про завершення ліквідації компанії та реєстром видається Certificate of Dissolution, це підтверджує, що компанія ліквідована.

Звичайно весь процес займає від 2,5 місяців до року (залежно від країни).

Тому починати процес ліквідації необхідно тоді, коли до закінчення року реєстрації компанії залишився ще час на сам процес ліквідації, а якщо ні, то доведеться оплачувати щорічне продовження компанії ще на один строк, а це фінансово дошкуляє процесу.

Другий варіант — ліквідація компанії за рішенням суду.

Отключить рекламу
Комментарии
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться