Отключить рекламу

Подпишитесь!


03.12.19
1252 2 Печатать

Працівника призвали на військову службу: топ-5 запитань

Кучерова Оксана, юрист.

В Україні стартувала чергова кампанія з осіннього призову на строкову службу. Тому до уваги роботодавців відповіді на 5 найпопулярніших запитань щодо трудових гарантій для працівників, які йдуть на військову службу.

Основу основ трудових гарантій працівників, яких призвали на строкову службу, а також працівників, які уклали контракт на проходження військової служби, становить ст. 119 КЗпП. Вона зобов’язує роботодавця зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток за працівниками:

ЦИТАТА

«… призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби…»

Перейдемо до найпопулярніших запитань від роботодавців:

Як довго діють трудові гарантії щодо працівників-військовослужбовців?

Відповідь знаходимо в цій же ст. 119 КЗпП.

Зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток працівника необхідно до:

• закінчення особливого періоду

або

• до дня фактичного звільнення працівника з військової служби.

Чи діє зараз в Україні особливий період?

Міноборони наполягає: особливий період діє донині (листи від 18.10.2016 р. № 322/2/6917 та від 20.10.2016 р. № 316/1/906).

Верховний Суд підтримує цю позицію і вважає, що особливий період в Україні продовжує діяти (постанови ВС від 20.06.2018 р. у справі № 631/1919/16-ц, від 20.06.2018 р. у справі № 323/1252/17, лист ВС від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18). Скасування його дії відбудеться шляхом видання окремого указу Президента України. Детальніше про це читайте у консультації «Працівник уклав контракт про проходження військової служби на 3 роки: що робити роботодавцеві?» // спецвипуск «ОП» , 2018, №16/1.

Чи можна звільнити працівника у зв’язку з призовом або вступом на військову службу?

Дійсно, у п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП передбачено таку підставу для звільнення, однак там є застереження: крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи та посада відповідно до ч. 3 та 4 ст. 119 КЗпП. Тому ми вважаємо, що звільнення за цією підставою можливе тільки після закінчення особливого періоду.

До речі, представники Феміди звертають увагу на те, що навіть якщо працівник особисто подав вам заяву з проханням звільнити його за цією підставою, це не буде гарантією законності такого звільнення (постанова Волинського апеляційного суду від 12.12.2018 р. у справі № 156/270/18). Якщо працівник вирішив звільнитись, то він має право на це, але має обрати іншу підставу.

 

Чи можна звільнити працівника за власним бажанням у період проходження військової служби?

Ми вважаємо, що можна. Право працівника звільнитися за власним бажанням закріплено в ст. 38 КЗпП. І роботодавець не повинен це право порушувати. Але в жодному разі не рекомендуємо нав’язувати свою думку працівникам у цьому питанні. Інакше «солдат підприємства» може звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Чи можна розірвати строковий трудовий договір з працівником у період його військової служби у зв’язку із закінченням строку дії такого договору?

Ми вважаємо, що припинити трудовий договір за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП можна тільки після закінчення проходження таким працівником військової служби (або закінчення особливого періоду).

Це пояснюється тим, що встановлені в ст. 119 КЗпП гарантії поширюються на всіх без винятку працівників незалежно від того, працюють вони за строковим або безстроковим трудовим договором. Але не варто забувати про ст. 391 КЗпП. У ній зазначено:

ЦИТАТА

«Якщо після закінчення строку трудового договору (пп. 2 і 3 ст. 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк».

Ми вважаємо, що обережний роботодавець має попередити «солдата підприємства» про своє бажання розірвати строковий трудовий договір. Зробити це можна, наприклад, надіславши лист про те, що:

а) відповідно до ст. 119 КЗпП під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби за працівником зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток;

б) після закінчення строкового трудового договору він до роботи допущений не буде;

в) після закінчення військової служби (особливого періоду) працівник буде звільнений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП і повинен з’явитися на підприємстві для отримання трудової книжки та остаточного розрахунку.

Що стосується другої підстави для перетворення строкового договору на безстроковий — фактичного продовження трудових відносин, то, з огляду на специфіку проходження військової служби, вона спрацювати ніяк не може. Адже, ані фактичного виконання трудових обов’язків з боку працівника після закінчення строку дії договору, ані фактичного допуску його до роботи роботодавцем немає.

Як одночасно виконати гарантії для працівників-військовослужбовців і уникнути трансформації строкового трудового договору в безстроковий, ви можете прочитати в консультації «Строковий трудовий договір і збереження гарантій за військовослужбовцем — вердикт Верховного Суду» // спецвипуск «ОП», 2018, № 18/1.

Інші матеріали із "Оплата праці", 2019, № 22/1:

Передплатити "Оплата праці"

Отключить рекламу
Комментарии
  • /////////
03.12.19 13:22

Хотелось бы понимать, когда государство начнет выполнять закон и компенсировать работодателям средний заработок мобилизованных и призванных на срочную службу. А то нас штрафовать умеют, а самим на закон забить можно. Я уже молчу о том, что маленькие организации так и обанкротиться могут, один контракт подписал, другого взяли, он тоже контракт подписал и так можно насобирать много таких сотрудников, которых надо содержать и которые не работают, в итоге может оказаться, что выгоднее закрыться, чем работать на этих людей. В средних организациях, если есть с десяток таких сотрудников, да если они работали на официальной зарплате, невозможно повышать зарплату работающим сотрудникам, потому что надо кормить военнослужащих. Государство прекрасно переложило свои обязанности на других.
Кроме того, когда внесут изменения в закон об отпусках? Сотрудник в армии, допустим, с 14 года, то есть уже 6 лет, он там ходит в отпуска, а на предприятии отпуск накапливается, вернется от через десять лет, уволится, выплати ему при увольнении тысяч сто, на минуточку, при том, что он был в отпуске, находясь в армии. В таких случаях нужно предусмотреть в законе обязанность военкоматов сообщать работодателю об отпуске и предприятие должно начислять за это время отпускные. Или военнослужащий должен раз в год присылать на предприятие заявление на отпуск. Иначе это просто обдираловка работодателя называется. И все вышеперечисленное абсолютно не справедливо по отношению к другим сотрудникам.
Давайте, "патриоты", кидайте тапки, а заодно расскажите, скольким военнослужащим платите зарплату, в какой сумме, сколько тратите на них ежемесячно, сколько компенсаций при увольнении выплатили, в каких суммах, сколько у вас сотрудников, какой ФОТ, официальный или доплачиваете в конверте, какая прибыль, это чтобы понимать насколько это ударило по вашему карману. 

Ответить
    Оценить
  • 6
  • 0
  • Светлана
03.12.19 13:56

/////////, Вы прочитали  мысли. На нашем маленьком предприятии таких уже четверо (было 6 человек).Средняя зп 10-15т. официально.Просто подсчитайте сколько мы теряем финансово.Печалька.

Ответить
    Оценить
  • 7
  • 0
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться