Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


20.05.20
8094 3 Печатать

Держава тимчасово відмовилася виконувати рішення судів про стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ та переплат з інших податків та зборів

13 квітня 2020 року Верхована Рада України прийняла Закон України № 553-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” (далі – Закон № 553-ІХ).

Картка Законопроекту не містить інформації ані щодо необхідності його прийняття, ані щодо наслідків після його прийняття, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України, однак скоріш за все він був прийнятий для перерозподілу доходів та видатків Державного бюджету України у зв’язку з пандемією COVID-2019 в Україні.

Здавалося б – ще один з численних Законів України про внесення змін до Державного бюджету України, однак в Прикінцевих положеннях, в пункті 2, він містив непримітну норму:

“Установити, що тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року не застосовується така норма Бюджетного кодексу України – частина 1 статті 25.”

А стаття 25 Бюджетного кодексу України надає право та повноваження Казначейству України здійснювати безспірне списання коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Нагадаємо, що в порядку безспірного списання коштів державного та місцевого бюджетів виконуються в тому числі рішення про повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів, а це означає що під вказану категорію підпадають і рішення судів про стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ.

Згідно пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України № 845 від 03.08.2011 року, безспірним списання визнаються операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Наразі територіальні органи Державної казначейської служби України зупиняють поточні безспірні списання коштів на підставі п. 4 ст. 13 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, тобто через наявність інших підстав, передбачених законом.

Однак, чи правомірні такі дії органів Держказначейства?

Вважаємо, що – ні.

Стаття 13 Закону Украъни “Про судоустрій та стасус суддів” зазначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами на всій території України, а органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Закон № 553-ІХ не надав повноваження органам Державної казначейської служби зупиняти виконання рішення судів, він лише тимчасово позбавив такі органи проводити безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників – що є зовсім різними поняттями, які не слід ототожнювати, та які мають різні юридичні наслідки.

Стаття 19 Коституції України зазначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нагадаємо, що Закону № 553-ІХ зупинив дію пункту 1 статті 25 Бюджетного кодексу України, яка надавала право Держказначейству України здійснювати безспірне списання коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Таким чином, органи Держказначейста позбавлені повноважень проводити безспірне списання коштів з бюджетів, що в свою чергу не є підставою для зупинення виконання рішення суду, крім того органи Держказначейства не мають право відмовляти у прийнятті документів на виконання рішення суду.

Тепер зупинемося на юридичних наслідках прийняття Закону №553-ІХ.

Стаття 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” наголошує, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до держказначейства необхідних відомостей та документів.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, у разі якщо орган держказначейства протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі 3% річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а така компенсація нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Таким центральним органом, про який йде мова вище, є Державна казначейська служби України, згідно постанови КМ України №215 від 15.04.2015 року.

Таким чином, наразі держава фактично намагається не тільки ухилитися від виконання рішень про стягнення коштів (заборгованості з відшкодування ПДВ та повернення переплат з інших податків та зборів) з Державного бюджету та місцевих бюджетів, але й уникнути фінансової відповідальності за несвоєчасне виконання таких рішень.

Щодо шляхів виходу із ситуації, що склалася, то все залежить виключно від позиції самих суб’єктів господарювання.

Для тих же, хто вирішить скористатися правом на компенсацію пропонуємо наступний порядок дій, після виконання рішення суду:

  • звернутися до Державної казначейської служби з листом про нарахування та сплату стягувачу компенсації за порушення строку перерахування коштів за виконавчим листом;
  • у разі відмови – звернутися до суду із відповідним позовом.

Позиція Верховного Суду з цього питання відображена в постанові від 24.04.2020 року по справі за № 818/918/18.

Тобто, підприємство має діючий юридичний механізм для отримання компенсації за несвоєчасне виконання рішення суду про стягнення коштів з бюджету, в тому числі про стягнення переплати з податків та зборів, у разі обрання правильної стратегії захисту своїх прав.

Артем Устюгов, провідний адвокат АО «Моріс Ґруп».

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • Jack
20.05.20 08:50

От вам і правова держава.

Ответить
  • Иринка
20.05.20 11:34

С каждым днем все веселее жить 

Ответить
  • Яна
20.05.20 12:48

"тимчасово" = назавжди

Ответить
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям