Питання соціальної політики мають бути відокремлені від підприємницької діяльності, – ЕВА

У травні у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення № 3515. Згідно з пояснювальною запискою, метою документу є запровадження нової методології розрахунку прожиткового мінімуму, на базі якого встановлюються основні державні соціальні гарантії та соціальні виплати.

Водночас, документом, який покликаний регулювати соціальну сферу, передбачається і регулювання підприємницької діяльності, а саме, діяльності, що підлягає ліцензуванню, до прикладу, торгівлю алкогольними напоями.

Так, законопроєктом передбачається передача повноважень щодо визначення вартості ліцензії до компетенції Кабінету Міністрів України, яка буде визначатись щорічно, разом з прийняттям проєкту бюджету. При цьому, відсутнє обгрунтування, в чому саме полягає необхідність перегляду чинної системи визначення плати за ліцензії, дозвільні документи, адміністративні послуги тощо та передачі повноважень щодо визначення розмірів такої плати до КМУ. Для розуміння, наразі розмір плати за ліцензії, дозвільні документи, послуги адміністративного характеру є чітко встановленими відповідними законами, що, в свою чергу, дозволяє компаніям забезпечувати передбачуваність та стабільність при веденні бізнесу. Адже дана вартість є сталою і не змінюється з року в рік, як це може відбутись у разі прийняття законопроєкту №3515. Так, до прикладу, наразі оптова ліцензія на торгівлі алкоголем коштує 500 тис грн.

На думку бізнесу, подібна новація може призвести до трьох ключових негативних наслідків.

По-перше, розмір плати за ліцензії, дозвільні документи і за послуги адміністративного характеру стане непрогнозованим для бізнесу. Як зазначають експерти Європейської Бізнес Асоціації, наразі підприємці, особливо представники МСБ, заздалегідь формують власний бюджет для таких оплат. Якщо вартість відповідних плат (яку визначатиме КМУ) буде занадто високою, підприємці будуть обмежені в отриманні певних адміністративних послуг або ж будуть вимушені шукати додаткових фінансових надходжень для забезпечення дотримання вимог законодавства.

По-друге, існує імовірність створення підґрунтя для збільшення обсягів нелегального виробництва, зокрема, алкогольних напоїв, оскільки штрафи за таке виробництво, потенційно, можуть бути набагато нижчими від встановленої плати за ліцензію. І, як наслідок, така ситуація нестиме загрозу для здоров’я населення і може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету.

По-третє, прописані критерії, по яким КМУ визначатиме вартість ліцензії у законопроєкті – відсутні. Тож, потенційно, існує ризик того, що рішення про перегляд їх розміру/вартості буде прийматись без належного обґрунтування та без участі зацікавлених сторін: громадян, бізнесу, органів місцевого самоврядування

Тож Європейська Бізнес Асоціація закликає Верховну Раду не приймати законопроєкт №3515 як такий, що покликаний регулювати 2 абсолютно не пов’язані сфери та абсолютно не обгрунтовує важливість зазначених змін. На думку бізнесу, важливо якісно відпрацювати необхідність таких змін, а вже потім втілювати їх у відповідних положеннях законопроєкту, аби після прийняття не доводилось робити роботу двічі і вносити зміни у вже прийнятий закон.