Майно ФОП, яке використовується для проведення підприємницької діяльності, є спільним майном подружжя за умови, що воно придбане за рахунок спільних коштів подружжя

Автор: Кірюшин Артем Андрійович, Юридичний інтернет-ресурс "Протокол" (ВС/КЦС у справі № 318/1863/17 від 02.09.2020 р.).

Фабула судового акту: Сімейні спори, зокрема, щодо поділу майна подружжя, є досить розповсюдженими. Але ж не можна називати таку категорією справ простою, оскільки існують різні види майна, яке належить подружжю, колишнє подружжя має спільний бізнес тощо.

У цій постанові Касаційний цивільний суд висловив свою позицію щодо поділу майна подружжя, яке використовувалось одним з них при веденні підприємницької діяльності.

У даній справі дружина звернулася до суду із позовом у якому поставила питання щодо поділу спільного майна, а саме автомобілів, будинку та земельної ділянки, які оформлено на чоловіка.

Судом першої інстанції такі вимоги було задоволено.

Апеляційний суд із таким рішенням місцевого суду погодився.

На такі рішення відповідачем було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано, зокрема, тим, що спірна земельна ділянка придбана відповідачем як фізичною особою-підприємцем, унаслідок чого ухвалені помилкові рішення та порушені вимоги статті 41 Конституції України щодо непорушності права приватної власності.

Надаючи оцінку таким доводам КЦС із ними не погодився, однак, нажаль, окрім посилання на судову практику, а саме постанову Верховного Суду України від 13 червня 2016 року № 6-1752цс15 будь-яких інших доводів не навів.

Отже, доведеться при аналізі рішення, що запропоновано до уваги, звернутись до вказаної постанови ВСУ і навести обґрунтування, які міститься у ній.

Так, нормами ст. 51 СК України визначено перелік майна, яке є особистою приватною власністю подружжя.

Окрім цього, згідно ст. 60 СК України встановлено презумпцію спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Отже аналіз вказаних норм вказує на те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя.

Згідно зі статтею 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.

Отже, майно фізичної особи-підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичною особою-підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

Таким чином, спірне майно є спільною сумісною власністю позивача та відповідача, оскільки сторони його набули під час шлюбу та за спільні сумісні кошти внаслідок спільної праці подружжя, й воно підлягає поділу у рівних частках, виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи.