Через суд намагаються стягнути комунальний борг, якого немає: що робити?

Мін’юст на своїй сторінці у facebook наголошує, що згідно із законодавством України, власники житлових приміщень мають щомісячно своєчасно оплачувати квартплату та комунальні послуги. В іншому випадку постачальні організації мають право припинити надання послуг ЖКГ. Крім того, постачальник послуг в судовому порядку може вимагати повернення суми заборгованості за надані послуги. При цьому судовий процес відбувається за спрощеною процедурою, шляхом видачі судового наказу. Якщо боржник не виконає рішення судового наказу – може бути здійснений арешт його нерухомості з подальшою реалізацією.

Втім, насамперед споживачам варто розібратися, чи дійсно вони мають цю заборгованість. Яскравим підтвердженням цього є приклад жительки Буковини, з якої енергопостачальна компанія намагалася через суд стягнути борг, якого насправді не було. Тож, жінці довелося звернутися до системи безоплатної правової допомоги.

Почалося все з того, що Вижницький районний суд по справі за заявою ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» видав судовий наказ про стягнення з жительки Буковини заборгованості за спожиту електричну енергію за період з лютого по червень 2020 року в розмірі 4 851 грн 36 коп. та судові витрати. Жінка з цим не погодилася, оскільки ця сума не є безспірною: борг у 1 224 грн. 96 коп. у неї виник не в період із лютого по червень 2020 року, а перейшов у 2020 рік із минулих років, що підтверджують копії рахунку за електроенергію.

Адвокат системи БВПД Ігор Стадник, який захищав жінку у цій справі, зазначив, що по сумі заборгованості минув строк позовної давності. Крім того, у липні 2020 року позивачці надали два рахунки за електроенергію, де запис кінцевого показника лічильника на суму 5 032 грн 08 коп. був зроблений від руки, тому жінка не повірила цим даним.

«У червні 2020 року клієнтка отримала рахунок за електроенергію на суму 4 696 грн 80 коп., у тому числі, 2 386 грн. 56 коп. нібито за використану електроенергію у травні 2020 року, чого не могло бути, оскільки таку кількість електроенергії у цьому місяці в двокімнатній квартирі спожити просто не реально. Позивачка звернулася до Вижницького РЕМу щодо перевірки справності електролічильника, однак їй відмовили. Цю відмову жінка вважає неправомірною і вирішила її оскаржити», – розповів Ігор Стадник.

Адвокат звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та судових витрат.

Суд встановив, що при винесені судового наказу не було взято до уваги докази, наведені заявником у заяві про його скасування, а тому на час видачі оскаржуваного судового наказу між стягувачем та боржником відбувався спір. Тому прийнято рішення: судовий наказ Вижницького районного суду по справі за заявою ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію скасувати.

У який термін потрібно звернутися до суду про скасування судового наказу?

Боржник має право звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення копії цього наказу та документів, які були додані до неї. Заява подається до цього ж суду, який видав судовий наказ.

Як споживачеві впевнитися, що він впускає саме контролера енергопостачальної компанії, а не якогось зловмисника?

Працівник енергопостачальної компанії має службове посвідчення, яке зобов’язаний показати споживачу. Це має бути документ встановленого зразка, у вигляді ламінованої картки, де зазначено прізвище, ім’я, по батькові, фото працівника, посада. Посвідчення обов’язково пронумероване, містить логотип компанії, підпис керівника і печатку підприємства. А ще в посвідченні вказується термін його дії.