Відсутність трудових та матеріальних ресурсів у контрагента як одна з ознак фіктивності операції

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію ГУ ДПС у м. Києві та встановлено, що господарські операції між платником податків та його контрагентами не мали реального характеру. Такий висновок було зроблено з огляду на надання належної оцінки фактичним обставинам справи та дослідженим доказам.

Так, надані первинні документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні) оформлені з порушенням встановлених законодавством вимог – відсутні обов’язкові реквізити, на платіжних дорученнях відсутні відмітки банківських установ, не надано низки документів, наявність яких передбачено умовами договорів, відсутні достатні трудові ресурси у позивача, трудові, а також матеріальні ресурси у контрагентів, податкові накладні оформлені виключно з метою надання та отримання податкової вигоди.

Окрім цього, судом враховано, що на час проведення документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків-позивача його контрагенти перебували у процесі банкрутства чи були ліквідовані, були учасниками схемних відносин з іншими суб’єктами господарювання, що полягали у документуванні безтоварних операцій для мінімізації податкових платежів та одержання податкової вигоди.

Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про протиправність відображення платником податків-позивачем даних у податковому обліку за спірними операціями, оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов’язані з рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, що має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2021 р. у справі № 810/5871/15 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 р. – без змін.

Таким чином, судом касаційної інстанції підтверджено правомірність винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень на загальну суму 48,91 млн грн.