Фізособа – орендодавець отримав дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення фізособі: що з ПДФО?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 164.2.5 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.1.1 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Водночас, відповідно до п.п. 170.1.5 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 ПКУ).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ПКУ).

Нормами п.п. 168.4.5 ПКУ встановлено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Підпунктом 168.4.1 ПКУ передбачено, що ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (далі – Бюджетний кодекс).

Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, орендодавець зобов’язаний нарахувати ПДФО та сплатити (перерахувати) його за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) в строки, встановлені ПКУ.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків: за 2020 рік до 1 травня 2021 року.