Оподаткування податком на нерухомість успадкованої житлової нерухомості

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкування – перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п. 1 ст. 182 ЦКУ).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦКУ).

Підпунктом 266.7.1 ПКУ визначено, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухомість) з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Згідно з п.п. 266.7.4 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухомість, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному КМУ.

У разі подання платником податку на нерухомість, контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку на нерухомість фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухомість, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 ПКУ).

Платники податку на нерухомість, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності платника податку на нерухомість; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку на нерухомість; розміру ставки податку; нарахованої суми податку на нерухомість (п.п. 266.7.3 ПКУ).

Отже, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому вона набула право власності.