Коли Держпраці відмовляє роботодавцям у видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 2806) визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Ст. 1 Закону № 2806 встановлено, що дозвільна система у сфері господарської діяльності – сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2806 виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються зокрема:

• вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру;
• перелік та вимоги до документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Нормами ст. 4¹ Закону № 2806 регламентовано порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Також, ч. 5 ст. 4¹ Закону № 2806 визначає, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

• подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;
• виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
• негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Так, ст. 21 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694) регламентовано обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 21 Закону № 2694 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:

• неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;
• подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;
• встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об’єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – Порядок №1107).

Термін «висновок експертизи» у значенні, наведеному у Порядку № 1107 – це документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання (далі – експертиза) за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.

Додатком 4 до Порядку №1107 затверджено форму заяви на одержання дозволу.

Відповідно до вимог Порядку №1107 роботодавець з метою одержання дозволу подає до Держпраці або її територіального органу заяву та відповідний висновок експертизи.

Наказом Мінсоцполітики від 07.11.2018 р. №1654 (далі – Наказ), затверджено розроблені Держпраці форми висновків експертиз.

З метою одержання дозволу роботодавець подає відповідно до законодавства два документи, а саме: заяву за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 1107 та висновок експертизи за відповідною формою, затвердженою Наказом.

Основні причини відмов у видачі дозволу:

1. неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог:
   • Заява заповнена з порушенням встановлених вимог додатку 4 до Порядку;
   • Розбіжності у Заяві та Висновку експертизи;
   • Невідповідність Висновку експертизи визначеній формі;
   • Заява на одержання дозволу не зареєстрована у ЦНАП;
   • Подання Заяви на одержання дозволу на виконання робіт чи експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які підлягають декларуванню;
   • Подання однієї Заяви на одержання дозволів на виконання робіт та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та двох різних Висновків експертизи;
   • Поданий Висновок експертизи засвідчує, що суб’єкт господарювання спроможний забезпечити дотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, а звіт за результатами експертизи складений із іншим суб’єктом господарювання.
   • Назва суб’єкта господарювання у Висновку не співпадає з назвою у додатку до Висновку;
   • У Заяві на одержання дозволу не передбачено зазначати коду виду КВЕД та місце проведення державної реєстрації, а лише місцезнаходження юридичної особи;
   • Висновку експертизи, заявлений перелік законодавчих актів, інших нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки, на відповідність яким проводилась експертиза, які відсутні у додатку до атестата;
   • У Заяві роботи підвищеної небезпеки, відсутні у Переліку видів робіт підвищеної небезпеки;
   • У Висновку роботи підвищеної небезпеки, відсутні у Переліку видів робіт підвищеної небезпеки;
   • У Заяві відсутня інформація про найменування заявленого виду машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та його перелік;
2. Подання недостовірних відомостей:
   • У Заяві зазначено інформацію, яка не відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеному на офіційному сайті Міністерства юстиції України;
   • Експертна організація не має підтверджену компетенцію для інспекційної діяльності у сфері охорони праці відповідно до законодавства.