Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


18.11.21
4538 1 Печатать

Порядок дій роботодавця відносно працівників, які відмовляються від вакцинації

Мінекономіки опрацювало питання стосовно алгоритму дій роботодавця відносно осіб, які не дотримуються вимог щодо обов'язкової вакцинації проти COVID-19, та у листі від 03.11.2021 р. № 4706-06/52950-03 пропонує наступні рішення.

1. Роботодавець (з Переліку) має поінформувати всіх працівників (без винятку) про:

- необхідність отримання обов'язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19;

- можливі місця (пункти) проведення обов'язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19;

- правові наслідки у разі відмови або ухилення від обов'язкового проведення профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (відсторонення від роботи).

2. За можливості здійснити заходи, спрямовані на організацію проведення обов'язкових профілактичних щеплень працівників проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 та іншу допомогу працівникам, з метою сприяння їх проведенню.

3. Задокументувати шляхом складання відповідного акта випадки ухилення або відмови працівників від проходження щеплення.

У разі наявності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 - отримати копію висновку лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 (форма № 028-1/о), виданого закладом охорони здоров'я.

4. У разі наявності задокументованих випадків ухилення або відмови працівника від проходження щеплення та якщо з моменту набуття чинності норм наказу МОЗ України від 04.10.2021 р. № 2153, працівник продовжує ухилятись або відмовлятись від щеплення за відсутності протипоказань, роботодавець відсторонює працівника від роботи.

Це здійснюється шляхом видання наказу (розпорядження) з обов'язковим доведенням його до відома особи, яка відсторонюється, не пізніше дня видання такого документа у встановленому порядку. Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

5. За інформацією МОЗ України отримання однієї дози дводозної вакцини проти COVID-19 не вважається ухиленням або відмовою працівника від проходження щеплення, а відтак не може бути підставою для відсторонення.

6. Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов'язків та не виконує роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Законодавством прямо не передбачено обов'язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв'язку з відмовою або ухиленням від проведення обов'язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Водночас колективним та/або трудовим договором, рішенням роботодавця в межах компетенції може бути передбачено і інші умови.

7. Після усунення обставин, що обумовили відсторонення від роботи (закінчення дії карантину або отримання особою щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19) працівник має бути допущений до роботи.

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • Юлія
19.11.21 15:56

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.

Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.

Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Стаття 64. Конституційні права

Ответить
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям