Позика та іпотека у період воєнного стану

17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 р.

Підпунктом 2 пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України був доповнений пунктами 18 і 19, згідно із якими:

1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від:

– відповідальності, визначеної статтею 625 ЦКУ (частина друга статті 625 ЦКУ передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом);

– обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану продовжуються на строк його дії строки, визначені такими статтями ЦКУ:

– 257-259 (позовна давність, спеціальна позовна давність);
– 362 (реалізація переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності);
– 559 (припинення поруки);
– 681 (позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару);
– 728 (позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування);
– 786 (позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму);
– 1293 (право на оскарження дій виконавця заповіту).

Підпунктом 8 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2120-ІХ Прикінцеві положення Закону України “Про іпотеку” доповнено пунктом 5², відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування
щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія:

– статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки),
– статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки),
– статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти),
– статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Згідно пункту 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживчий кредит (кредит) – грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Вказані зміни не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами:
1) укладеними після дня набрання чинності Законом № 2120-ІХ,
2) до яких після дня набрання чинності Законом № 2120-ІХ за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.