Ситуація на фінансовому фронті на другому місяці війни

Данило Гетманцев, народний депутат від партії "Слуга Народу", голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, ЄП.

Попри війну Україна в березні мала помірний дефіцит платіжного балансу та залучила більше фінансування від міжнародних партнерів.

За даними Національного банку України, дефіцит платіжного балансу у березні становив 58 млн дол., скоротившись у 26 раз, порівняно з лютим ("мінус" 1520 млн дол.) та у 30 раз - проти січня поточного року (-1762 млн дол.). 

Чому так сталося? Стабілізація від’ємного сальдо платіжного балансу у березні відбулась за рахунок збільшення профіциту рахунку поточних операцій (до +1350 млн дол.) та зменшення відпливу валюти за фінансовим рахунком (до "мінус" 1409 млн дол.).

Які тенденції сприяли підтримці платіжного балансу у березні?

Більший шок скорочення зовнішньої торгівлі товарами з боку імпорту

Позитивне сальдо торгівлі товарами в березні становило +306 млн дол. (порівняно з "мінус" 808 млн дол. у попередньому місяці 2022 року). 

Це стало наслідком більш швидкого скорочення товарного імпорту, який у березні зменшився до 1 991 млн дол. або майже на 2/3 порівняно із лютим 2022 року (5 818 млн дол.), тоді як експорт товарів зменшився до 2 297 млн дол. або на 54% (проти 5 010 млн дол. у лютому 2022 р.).

Аналогічні тенденції в зовнішній торгівлі товарами відстежуються також у річному вимірі (проти березня 2021 р.). 

На боці експорту найбільше скорочення у відсотковому вираженні зафіксовано по групі "чорні метали" ("мінус" 67,2%, це на 874 млн дол. менше проти березня 2021 р.), у грошовому вираженні — у групі "продовольчі товари та сировина для них" ("мінус" 54,7% і 1 017 млн дол. відповідно). 

Водночас через високі ціни на вуглеводні, енергетичний імпорт у річному вимірі зріс на 4,5% (до 801 млн дол.), тоді як неенергетичний імпорт обвалився відразу на 76%.

Отож, за підсумками першого повного місяця війни, відбулось суттєве географічне переформатування зовнішньої торгівлі, насамперед в частині експорту з України. 

Зокрема, частка ЄС в українському експорті у березні 2022 р. збільшилась удвічі до 65,5% (33,7% рік тому), тоді як частка країн Азії скоротилась з 39% до 23,6%, а частка країн СНД впала з 11,2% до 4,3%.

Додатково важливу роль відіграли значні обсяги надходження гуманітарної допомоги, що відображено у зростанні позитивного сальдо вторинних доходів (до 1120 млн дол. у березні 2022 р. проти 491 млн дол. місяцем раніше). 

Збільшення фінансування від офіційних кредиторів/партнерів України

Окрім того, не можна знецінювати важливість фінансування від офіційних українських партнерів під час війни. 

Чистий приплив за операціями державного сектору у березні 2022 року становив 1,9 млрд дол., що дозволило частково пом’якшити чистий відплив валюти черед приватний сектор на 3,3 млрд дол. 

Таким чином, сумарний дефіцит платіжного балансу за перший квартал 2022 року становив 3 340 млн дол. (проти "мінус" 961 млн дол. за аналогічний період минулого року).

Водночас він є меншим, якщо порівнювати із першим кварталом 2014 року (-4277 млн дол.) за набагато більших викликів сьогодні на тлі повномасштабної воєнної агресії з боку росії, аналогів якої не було в Європі з часів Другої світової війни. 

Дуже вагомою під час повномасштабної війни є скоординована дiяльнiсть усіх державних фінансових структур на економічному фронті: фінансова система в Україні осилює нові обставини та працює без перебоїв. 

Зокрема, завдяки необхідним фінансовим заходам НБУ для забезпечення довіри та стабільного функціонування фінансової системи держави, а також максимальної безпеки діяльності ЗСУ в умовах активних військових дій.

Поступова адаптація української економіки до війни свідчить про набагато більший запас міцності, накопичений до війни.

Професійні дії фінансової влади під час війни, що разом із значною підтримкою партнерів України наразі допомагають утримувати відносну фінансову стійкість, забезпечуючи достатній рівень ЗВР для закупівлі імпорту та погашення валютних боргів держави, підтримуючи помірну девальвацію та повноцінно функціонуючу, наскільки це можливо в умовах воєнного часу, банківську систему.