Звільнення під час війни: запитували — відповідаємо

Автор: Кучерова Оксана, юристка ТОВ «ФАКТОР–МЕДІА».

Звільнення під час війни — болюче питання. Проте для деяких роботодавців це чи не єдиний спосіб вижити та протриматися на ринку. Подекуди і самі працівники приймають таке рішення: комусь пощастило і він знайшов нову роботу, а дехто з працівників, трудові договори з якими призупинені, втомився чекати його поновлення, тож вирішує, як то кажуть, стати на біржу та отримувати відповідні виплати. Як правильно звільнитися під час війни? Ми вам підкажемо.

Звільнення у зв’язку з воєнним станом

Війна застала всіх зненацька. Звісно, КЗпП не пристосований до умов воєнного часу і, відповідно, не містить норм, які б встановлювали спеціальні воєнні правила для регулювання трудових відносин. Для цього прийняли спеціальний Закон № 2136*. Про новації, які він запровадив, ми розповідали у статті «Нові реалії трудових відносин під час воєнного стану» // «Оплата праці», 2022, № 6.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

Одразу скажу, що кардинальних змін у питанні звільнення працівників не відбулося.

Наразі, як і в мирний час, звільнення є можливим як з ініціативи працівника (ст. 38 та 39 КЗпП), так і з ініціативи роботодавця (ст. 40 та 41 КЗпП), а також за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Тож звільнення працівників під час воєнного стану не заборонено. Заборонено лише звільняти працівників саме через введення воєнного стану. Адже такої підстави, як війна, введення воєнного стану чи щось подібного, в законодавстві немає.

Отже, звільняти працівників можна, але лише за підставами, передбаченими в КЗпП.