Продаж глінтвейну. Чи потрібна суб’єкту господарювання ліцензія?

Згідно з ч. 20 ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

При цьому, згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 Податкового Кодексу України, платникам єдиного податку заборонено здійснювати діяльність з продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин). Тобто, для здійснення такого виду діяльності, платник має перебувати, або перейти на загальну систему оподаткування.

Попри те, що для приготування глінтвейну використовується столове вино, продаж якого може здійснюватися без ліцензії, для реалізації глінтвейну потрібна ліцензія. Оскільки відповідно до ДСТУ 4806-2007 “Вина. Загальні технічні умови” під час виробництва вин виноградних використання цукру води, ароматизаторів та барвників заборонено. Також, п. 23 Правил №854 (Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями) визначено, що під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства забороняється змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються зі санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Таким чином, глінтвейн (навіть виготовлений виключно зі столового вина) не підпадає під визначення столових вин, а є коктейлем.

Оскільки коктейлі не є столовими винами, суб’єкт господарювання, який планує їх виготовляти та здійснювати їх продаж, не може перебувати на єдиному податку і повинен здійснювати таку діяльність за умови наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі.