ВРУ прийняла Закон про податок з онлайн продажів: що зміниться для українців?

Що ухвалили та кого це стосується

ВРУ 9 червня 2026 року прийняла в цілому законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (реєстр. № 15111-д), який власне стосується впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів. Документ імплементує стандарти ОЕСР та Директиву ЄС DAC7 і є умовою співпраці з МВФ та ЄС.

Закон поширюється на українські та іноземні цифрові платформи, що працюють з ринком України: сервіси таксі та доставки, оренди житла, продажу товарів (Bolt, Uklon, Uber, Glovo, Airbnb тощо). Мета – вивести доходи від гіг‑зайнятості «з тіні», вирівняти умови конкуренції та забезпечити прозоре оподаткування в цифровій економіці.

Нове оподаткування доходів фізосіб через платформи: 10% замість 23%

Для доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи, вводиться єдиний податковий платіж:

• ставка – 10% ПДФО;
• платник – оператор платформи як податковий агент;
• військовий збір не сплачується;
• надходження 10% ПДФО діляться 50/50 між загальним і спеціальним фондами держбюджету.

Для порівняння, зараз стандартне навантаження на фізособу – 18% ПДФО + 1,5–5% військового збору (у тексті – 5%), тобто загалом до 23%. Новий режим зменшує фіскальний тиск і одночасно стимулює детінізацію доходів.

Скористатися режимом можуть фізичні особи, які:

• працюють без найманих працівників;
• мають дохід до 834 мінімальних зарплат на рік (орієнтовно до 7,2 млн грн у цінах 2026 року);
• не продають підакцизні товари.

2000 євро «без податків» і без декларацій: для кого це працює

Для фізосіб‑продавців передбачено спрощення:

• неоподатковуваний дохід до 2000 євро на рік від продажу товарів через цифрові платформи;
• кількість продажів не обмежується – можна хоч багаторазово продавати особисті/вживані речі, якщо загальна сума за рік не перевищує 2000 євро;
• нема обов’язку подавати декларацію по цих доходах – усі розрахунки та перерахування за спеціальним режимом робить платформа;
• спеціальні рахунки відкривати не потрібно, навіть при перевищенні неоподатковуваного порогу;
• спрощена звітність для платформ, а для нерезидентів дозволено сплату в іноземній валюті.

Водночас електронні майданчики, що є лише «дошками оголошень» (тільки реклама/інформація без участі в платежах), не підпадають під нове регулювання – дані по таких операціях до ДПС не надходитимуть у рамках DPI.

Обов’язки і «бонуси» для операторів платформ

Для операторів цифрових платформ закон встановлює чіткі вимоги:

• реєстрація в ДПС України до кінця 2026 року;
• ідентифікація підзвітних продавців (KYC/верифікація);
• збір і зберігання інформації про доходи продавців;
• щорічна звітність до ДПС для міжнародного обміну;
• виконання функцій податкового агента щодо доходів фізосіб.

Під звітність підпадають операції з:

• оренди нерухомості;
• надання послуг;
• продажу товарів;
• оренди транспортних засобів.

При цьому операції з продажу товарів до 2000 євро та до 30 продажів на рік не включаються до звіту – це знижує навантаження на малих одноразових продавців.

Держава запроваджує безоплатну послугу верифікації продавців, якою оператори можуть користуватися для належної перевірки даних. Це має зменшити витрати бізнесу та кількість помилок у звітності.

Міжнародний обмін даними DPI/DAC7: що саме по вас знатимуть

Закон запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією за моделлю ОЕСР/DAC7 (DPI):

• ДПС України щороку отримуватиме від інших країн дані про доходи українських резидентів, отримані через цифрові платформи, і навпаки – передаватиме інформацію про доходи нерезидентів, які заробляють через платформи в Україні.
• Оператори платформ зобов’язані:
  • ідентифікувати підзвітних продавців (фізичних осіб);
  • збирати і зберігати інформацію про їхні доходи;
  • зареєструватися в ДПС до кінця 2026 року;
  • щорічно подавати спеціальні звіти для міжнародного обміну.

Ключові дати:

• 1 січня 2027 року – старт дії більшості норм і початок оподаткування доходів через платформи за новими правилами;
• 2028 рік – перший міжнародний обмін даними за звітний 2027 рік.
  Інформація за 2026 рік не потрапляє до ДПС через цей механізм.

Захист даних: передбачено обмеження на передачу інформації, отриманої в межах міжнародного обміну, іншим органам і особам, крім випадків, прямо передбачених міжнародними договорами.

Перехідний період, штрафи і очікуваний ефект

Більшість норм закону почнуть діяти з 1 січня 2027 року, але:

• обов’язок зареєструватися в ДПС для платформ – до кінця 2026 року;
• перший міжнародний обмін даними – у 2028 році за 2027 рік;
• для першого звітного періоду передбачено пом’якшений режим штрафів, щоб бізнес і платники змогли адаптуватися.