20.05.12
Печатать
Новый КПК и плательщики налогов
На днях було офіційно опубліковано новий Кримінальний процесуальний кодекс (далі – “КПК”). Кодекс набирає чинності через 6 місяців після його опублікування (19 листопада 2012 року). Спробуємо розібратися, що особливого обіцяє прийняття нового КПК платникам податків.
Найбільшим ударом по платниках податків, на мій погляд, стало позбавлення їх можливості оскарження постанови про порушення кримінальної справи в суді. Стадія порушення кримінальної справи замінена на стадію внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Хоча новий КПК і не виключає можливості оскарження в суді постанови слідчого/прокурора про внесення відомостей про злочин до зазначеного реєстру (аналог постанови про порушення кримінальної справи), відповідний вид скарги не включений до списку скарг, які розглядаються судом на етапі досудового розслідування (ст. 303 КПК).
Таким чином, суд може розглянути скаргу тільки після закінчення досудового розслідування. Але розгляд скарги на такому пізньому етапі позбавляє здорового глузду процес оскарження взагалі і робить платників податків практично беззахисними перед безпідставно ініційованими проти них кримінальними провадженнями.
Слід зазначити, що прийняття нового КПК стало більш ніж успішним продовженням розпочатої Податковим кодексом реформи, спрямованої на позбавлення платників податків права оскаржувати в судовому порядку законність порушених проти них кримінальних справ. Податковий кодекс суттєво звузив можливості щодо судового оскарження постанов про порушення кримінальних справ у зв'язку з встановленням норми (п. 58.4), згідно з якою в разі порушення кримінальної справи податкове повідомлення-рішення не надсилається платнику податків до закінчення судового розгляду цієї справи і набрання вироком законної сили.
Унаслідок таких змін платники втратили можливість оскаржити податкові повідомлення-рішення в адміністративних судах і використовувати в подальшому прийняте адміністративним судом рішення про скасування податкового повідомлення-рішення як аргумент на користь незаконності порушення кримінальної справи. КПК пішов значно далі і сказав повне і безапеляційне «ні» будь-яким спробам платників податків заблокувати розслідування порушеного проти них кримінального провадження через судове оскарження.
Другим не менш примітним моментом нового КПК є звуження компетенції органів податкової міліції з розслідування окремих злочинів, пов'язаних з несплатою податків. Зокрема, з компетенції податкової міліції було вилучено: ст. 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), ст. 366 (службове підроблення) та ст. 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу (далі – “КК”). Перша стаття на практиці часто використовується для кваліфікації дій, спрямованих на незаконне отримання бюджетного відшкодування ПДВ (одержання незаконного бюджетного відшкодування розглядається як розкрадання державних коштів). Друга стаття практично завжди застосовується в сукупності зі ст. 212 (ухилення від сплати податків) КК, позаяк ухилення від сплати податків в переважній більшості випадків не можливе без внесення недостовірних відомостей до податкових декларацій (наприклад, заниження доходів або завищення витрат). І нарешті, третя стаття використовується у випадках, коли має місце ненавмисна несплата податку (помилка, незнання норм податкового законодавства та інше).
У звуженні компетенції податкової міліції з розслідування вищевказаних злочинів можна побачити певний позитив для платників податків. Можна припустити, що, не бажаючи віддавати «ласий» шматок роботи слідчим органів внутрішніх справ, податківці будуть кваліфікувати випадки незаконного бюджетного відшкодування ПДВ не як заволодіння грошовими коштами держави шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК), а як ухилення від сплати податків (ст. 212 КК). Ст. 212 КК, на відміну від ст. 191 КК, не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі (позбавлення волі за ухилення від сплати податків може бути застосоване лише в разі несплати штрафу у встановлений строк). Також можна припускати, що ухилення від сплати податків не буде отримувати додаткової кваліфікації за ст. 366 (службове підроблення) КК. Остання, між іншим, як і ст. 191 КК, передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі.
Щодо виключення з компетенції слідчих податкової міліції ст. 367 (службова недбалість) КК, то тут найімовірніше будь-яких змін не відбудеться. На практиці органи податкової міліції, як правило, не використовують дану статтю для кваліфікації податкових злочинів. Навіть у випадках повної відсутності доказів, які б вказували на наявність умислу, направленого на ухилення від сплати податків, податківці в гонитві за хорошими показниками все одно намагаються порушити кримінальну справу за ст. 212 (ухилення від сплати податків) КК. Уже суд в процесі судового розгляду кримінальних справ, встановивши безпідставність кваліфікації за ст. 212 КК, перекваліфіковує такі злочини на ст. 367 КК.
Найбільшим ударом по платниках податків, на мій погляд, стало позбавлення їх можливості оскарження постанови про порушення кримінальної справи в суді. Стадія порушення кримінальної справи замінена на стадію внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Хоча новий КПК і не виключає можливості оскарження в суді постанови слідчого/прокурора про внесення відомостей про злочин до зазначеного реєстру (аналог постанови про порушення кримінальної справи), відповідний вид скарги не включений до списку скарг, які розглядаються судом на етапі досудового розслідування (ст. 303 КПК).
Таким чином, суд може розглянути скаргу тільки після закінчення досудового розслідування. Але розгляд скарги на такому пізньому етапі позбавляє здорового глузду процес оскарження взагалі і робить платників податків практично беззахисними перед безпідставно ініційованими проти них кримінальними провадженнями.
Слід зазначити, що прийняття нового КПК стало більш ніж успішним продовженням розпочатої Податковим кодексом реформи, спрямованої на позбавлення платників податків права оскаржувати в судовому порядку законність порушених проти них кримінальних справ. Податковий кодекс суттєво звузив можливості щодо судового оскарження постанов про порушення кримінальних справ у зв'язку з встановленням норми (п. 58.4), згідно з якою в разі порушення кримінальної справи податкове повідомлення-рішення не надсилається платнику податків до закінчення судового розгляду цієї справи і набрання вироком законної сили.
Унаслідок таких змін платники втратили можливість оскаржити податкові повідомлення-рішення в адміністративних судах і використовувати в подальшому прийняте адміністративним судом рішення про скасування податкового повідомлення-рішення як аргумент на користь незаконності порушення кримінальної справи. КПК пішов значно далі і сказав повне і безапеляційне «ні» будь-яким спробам платників податків заблокувати розслідування порушеного проти них кримінального провадження через судове оскарження.
Другим не менш примітним моментом нового КПК є звуження компетенції органів податкової міліції з розслідування окремих злочинів, пов'язаних з несплатою податків. Зокрема, з компетенції податкової міліції було вилучено: ст. 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), ст. 366 (службове підроблення) та ст. 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу (далі – “КК”). Перша стаття на практиці часто використовується для кваліфікації дій, спрямованих на незаконне отримання бюджетного відшкодування ПДВ (одержання незаконного бюджетного відшкодування розглядається як розкрадання державних коштів). Друга стаття практично завжди застосовується в сукупності зі ст. 212 (ухилення від сплати податків) КК, позаяк ухилення від сплати податків в переважній більшості випадків не можливе без внесення недостовірних відомостей до податкових декларацій (наприклад, заниження доходів або завищення витрат). І нарешті, третя стаття використовується у випадках, коли має місце ненавмисна несплата податку (помилка, незнання норм податкового законодавства та інше).
У звуженні компетенції податкової міліції з розслідування вищевказаних злочинів можна побачити певний позитив для платників податків. Можна припустити, що, не бажаючи віддавати «ласий» шматок роботи слідчим органів внутрішніх справ, податківці будуть кваліфікувати випадки незаконного бюджетного відшкодування ПДВ не як заволодіння грошовими коштами держави шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК), а як ухилення від сплати податків (ст. 212 КК). Ст. 212 КК, на відміну від ст. 191 КК, не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі (позбавлення волі за ухилення від сплати податків може бути застосоване лише в разі несплати штрафу у встановлений строк). Також можна припускати, що ухилення від сплати податків не буде отримувати додаткової кваліфікації за ст. 366 (службове підроблення) КК. Остання, між іншим, як і ст. 191 КК, передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі.
Щодо виключення з компетенції слідчих податкової міліції ст. 367 (службова недбалість) КК, то тут найімовірніше будь-яких змін не відбудеться. На практиці органи податкової міліції, як правило, не використовують дану статтю для кваліфікації податкових злочинів. Навіть у випадках повної відсутності доказів, які б вказували на наявність умислу, направленого на ухилення від сплати податків, податківці в гонитві за хорошими показниками все одно намагаються порушити кримінальну справу за ст. 212 (ухилення від сплати податків) КК. Уже суд в процесі судового розгляду кримінальних справ, встановивши безпідставність кваліфікації за ст. 212 КК, перекваліфіковує такі злочини на ст. 367 КК.
Рубрика:
- Прочее
- /
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
Комментарии
Блоги 
