Ответы на вопросы "заочного" семинара на тему: "Единый налог"

   1. Чи має право фізична особа – підприємець, що перебуває на загальній системі оподаткування включити до ВВ вартість комунальних послуг, сплачених за приміщення, яке вона орендує?
   
   Згідно з п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (далі – ПКУ) до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III “Податок на прибуток підприємств” цього Кодексу.
   
   Склад витрат та порядок їх визначення зазначено у статті 138 розділ ІІІ ПКУ, відповідно до якої до складу витрат включаються, зокрема, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення (п.п. “г” пп.138.8.5 п.138.8 ст.138 ПКУ), витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень (п.п. “д” пп.138.8.5 п.138.8 ст.138 ПКУ). Згідно з п.138.2 ст.138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (зі змінами та доповненнями) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
   
   Відповідно до статті 762 глави 58 Цивільного кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Таким чином, витрати на комунальні послуги, використані в орендованому приміщенні, включаються до валових витрат фізичної особи – підприємця (орендаря) на підставі рахунків орендодавця, у яких наведений розрахунок вартості спожитих орендарем комунальних послуг, обчислений пропорційно площі, що займає такий орендар в орендованому приміщенні. Зазначені розрахунки проводяться орендодавцем згідно з умовами відповідних договорів щодо відшкодування вартості комунальних послуг та мають бути узгоджені з орендарем.
   
   2. До яких платників податків, які перейшли на загальну систему оподаткування, не застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за наслідками діяльності у ІІ- IV календарних кварталах 2011 року?
   
   Узагальнюючою податковою консультацією щодо оподаткування прибутку, отриманого в результаті спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 592, визначено, що установлене пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) звільнення від фінансових санкцій поширюється на осіб, що перейшли на загальну систему оподаткування. За змістом законодавчої норми такий перехід має бути наслідком цілеспрямованого волевиявлення платника податків, вчиненого у передбачений законодавством спосіб. Такими способами є подача відповідної заяви платником єдиного податку, а також неотримання свідоцтва платника єдиного податку на наступний календарний рік.
   
   Втрату права перебувати на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку необхідно відрізняти від переходу на загальну систему оподаткування. Така втрата має місце у випадку порушення платником єдиного податку обов’язкових умов перебування на спрощеній системі оподаткування, зокрема в разі перевищення ним граничного розміру виручки, встановленого для платників єдиного податку Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
   
   За наявності обставин, що вказують на втрату права перебування особи на спрощеній системі оподаткування, така особа несе відповідальність на загальних підставах.
   
   3. Чи включається до об’єкту оподаткування фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування сума кредиту, яка погашається, не ним особисто, а юридичною особою – поручителем?
   
   Відповідно до п. 177.2 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої
   
   фізичної особи - підприємця.
   
   При цьому, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
   
   - виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку); - виручка в натуральній (негрошовій формі);
   
   - суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності. Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
   
   Враховуючи те, що кредит, отриманий фізичною особою – підприємцем від банку на розрахунковий рахунок підлягає поверненню, то дана сума кредиту не підлягає включенню до складу доходу.
   
   При цьому, якщо погашення кредиту здійснюється юридичною особою – поручителем, то дохід, в сумі погашеного поручителем кредиту, включається до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за правилами, встановленими ст. 177 ПКУ.