Актуальные вопросы по налогу на недвижимое имущество, отличное от земельного участка

   

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – актуальна тема при наданні податкових консультацій!

   
   Податкова консультація – це оперативна допомога платникам податків у вирішенні найрізноманітніших проблемних питань.
   
   Наразі багато платників податків звернулося до Консультаційного центру ГУ Міндоходів у м. Києві з приводу введення в дію у 2013 році податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з бажанням дізнатися всі нюанси нарахування та сплати цього податку. Нижче наводимо найпопулярніші та найактуальніші із заданих питань.
   
   Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
   
   Відповідь: Пунктом 265.4 статті 265 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для, а саме: база оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
   
   а) для квартири - на 120 кв. метрів;
   
   б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.
   
   Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
   
   Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
   
   Відповідь: Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
   
   а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
   
   б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;
   
   в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
   
   г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
   
   ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;
   
   д) гуртожитки.
   
   Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості?
   
   Відповідь: Згідно з нормами Податкового кодексу України об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:
   
   а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;
   
   б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
   
   в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
   
   г) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
   
   ґ) котедж - одно, півтора поверховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
   
   д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
   
   е) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
   
   є) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
   
   Який порядок обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для громадян та підприємств?
   
   Відповідь: Відповідно до Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.
   
   Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
   
   Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.
   
   Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.
   
   Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.
   
   Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
   
   Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
   
   У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
   
   У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
   
   Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
   
   Яким чином органи державної реєстрації прав на нерухоме майно подають до органу державної податкової служби інформацію для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
   
   Відповідь: Відповідно до підпункту 265.7.4 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня року, в якому набрала чинності ця стаття (01.01.2013), а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам ДПС відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
   
   Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476.
   
   Чи зазначатимуться у квитанції реквізити, за якими потрібно перераховувати кошти?
   
   Відповідь: Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами ДПС платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року.
   
   Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів від дня вручення податкового повідомлення-рішення.
   
   Відповідно до пункту 57.5 статті 57 Податкового кодексу України податки і збори сплачуються фізичними особами через установи банків та поштові відділення.
   
   У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форму якої встановлено наказом ДПА України від 20.12.2010 р. № 964.
   
   Як власникові нерухомості переконатися, що зроблений ним платіж дійшов до одержувача?
   
   Відповідь: Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.
   
   Підтвердженням сплати сум податкових зобов’язань можуть бути відповідний платіжний документ з відміткою установи банку, поштового відділення та квитанція сільської (селищної) ради про прийняття податку.
   
   Платник податку може звернутися до податкового органу для звірки даних щодо сплати податку на нерухоме майно.
   
   Які штрафні санкції і в якому випадку можуть бути застосовані до тих громадян, які не встигли вчасно сплатити податок?
   
   Відповідь: Статтею 126 Податкового кодексу України визначено, що якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, встановлених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
   
   - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
   
   - при затримці більше ніж 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
   
   Як самостійно розрахувати суму податку до сплати чи такий розрахунок повинна зробити податкова інспекція?
   
   Відповідь: Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, проводиться органом ДПС за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.
   
   Чи оподатковуватимуться такі частини будинку, як гараж, підвал, господарські прибудови?
   
   Відповідь: Статтею 23 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є вартісні, фізичні або інші характеристики об’єкта оподаткування.
   
   Зокрема, для податку на нерухоме майно базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.
   
   Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018—2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. № 507, гаражі, підвали, господарські прибудови є нежитловими будівлями. Так, гаражем є побудова або приміщення для зберігання автомобіля; призначенням підвалу є зберігання запасів продовольчих товарів і він розташовується під першим поверхом будинку нижче рівня землі; господарська прибудова — це приміщення для зберігання обладнання та інвентарю.
   
   Отже, оскільки гаражі, підвали, господарські прибудови не мають житлової площі, то вони не є об’єктами оподаткування.
   
   Податковим кодексом передбачено пільги зі сплати податку. Як обиратиметься об’єкт, до якого застосовуватиметься пільга?
   
   Відповідь: Пунктом 265.4 статті 265 Податкового кодексу передбачено пільги із сплати податку у вигляді зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи: для квартири — на 120 м2 і для житлового будинку — на 250 м2.
   
   Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа — платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
   
   Таким чином, пільгу буде застосовано до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа — платник податку зареєстрована в установленому законом порядку.
   
   Проте якщо фізична особа — платник податків виявить бажання застосувати пільгу до іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в її власності, то їй потрібно завчасно подати письмове звернення (заяву) до податкового органу за місцем знаходження такого об’єкта оподаткування та місцем її реєстрації.
   
   Таке звернення (заяву) можна подати в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі за наявності електронного цифрового підпису, отриманого у порядку, визначеному законодавством.