Отключить рекламу

Подпишитесь!


30.05.13
1032 3 Печатать

Некоторые вопросы проверок субъектов хозяйствования контролирующими органами. Часть 3.

   
Деякі питання перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами
(Продовження. Початок: частина 1, частина 2)

   
    В продовженні нашої розповіді про органи державного нагляду (контролю), працівники яких мають право прийти з перевіркою до суб’єкта господарювання, ми більш детально зупинимось на органах, спілкування з якими не минуче, коли підприємець здійснює діяльність в сфері торгівлі, наданні послуг та обслуговуванні населення .
   
   Перевірки органами Державної санітарно-епідеміологічної служби та Державної ветеринарної та фітосанітарної служби.
   
   Усі підприємці, які займаються виробництвом і реалізацією харчових продуктів, обов'язково мають справу із санітарною та ветеринарною службами.
   
   На установи і заклади державної санепідемслужби (СЕС) з контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів покладений поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Обстеження та перевірка об'єктів нагляду проводиться посадовими особами СЕС вибірково за планами, що розробляються органами, установами і закладами СЕС, позапланово – залежно від санітарної та епідемічної ситуації, а також за повідомленням підприємств, установ і організацій та за заявами громадян. Головний державний санітарний лікар району (міста, області) або його заступник-мають право безперешкодно входити на територію підприємства з метою проведення перевірки на підставі службового посвідчення. Всі інші посадові особи СЕС при проведенні перевірки повинні мати відповідні направлення. Нажаль, чинне законодавство не встановлює періодичності перевірок/обстежень, що спричиняє виникнення ситуації, за якої інспектори можуть приходити з перевірками/обстеженнями кожного місяця.
   
   Об'єктами контролю з боку органів ветеринарної медицини є продукція (продукти і сировина) тваринного походження (м'ясо, риба, молюски та ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, молоко, мед і їх продукти, які були вироблені шляхом зміни їх первинного стану без додавання харчових добавок або інших харчових продуктів), а також об'єкти торгівлі, де відбувається реалізація такої продукції. В разі, якщо торгівля відбувається на аграрних продовольчих ринках, до об'єктів контролю підпадає і продукція рослинного походження.
   
   Слід зауважити, що умови допуску інспекторів ветеринарної медицини до перевірки, порядок проведення перевірки та оформлення її результатів діючим законодавством не регламентовані. Таким чином, виникає досить неприємна ситуація: будь-який інспектор ветеринарної медицини має право заявитися на торгову точку і провести перевірку ветеринарних документів. Існуючі пробіли в законодавстві компенсуються затвердженим КМУ "Положенням про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних заходів", яким передбачається існування такого органу, як карантинна міліція, яка надає практичну допомогу державним установам ветеринарної медицини в організації та здійсненні заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин, у тому числі спільних для тварин і людей.
   
   Перевірки відділами з питань захисту прав споживачів.
   
   Відділи та уповноважені особи з питань захисту прав споживачів місцевих органів виконавчої влади мають право проводити перевірки дотримання норм Закону про захист прав споживачів. Протоколи про адміністративні правопорушення, складені за результатами їх перевірок, розглядаються на адміністративних комісіях виконавчих комітетів, адміністративні штрафи спрямовуються до місцевих бюджетів.
   
   Відділи з питань захисту прав споживачів мають право:
   
   ● розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту своїх прав;
   
   ● аналізувати договори, що укладаються продавцями (виконавцями, виробниками) з споживачами, з метою виявлення умов, що обмежують права споживачів;
   
   ● при виявленні товарів (робіт, послуг) неналежної якості, фальсифікованих, небезпечних для життя, здоров'я, майна споживачів або навколишнього середовища, терміново повідомляти про це відповідні територіальні органи у справах захисту прав споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю та безпекою товарів (робіт, послуг);
   
   ● у випадках виявлення продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що не супроводжуються доступною, достовірною, необхідною інформацією та відповідними супровідними документами, або із простроченими термінами придатності, призупиняти продаж товарів (робіт, послуг) до пред'явлення інформації, супровідних документів, або припиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг);
   
   ● готувати подання до органу, що видав ліцензію на здійснення відповідного виду діяльності, для вирішення питання про призупинення дії цього рішення або про дострокове його анулювання в разі систематичного порушення прав споживачів;
   
   ● подавати до суду позови про захист прав споживачів.
   
    Перевірки з контролю за цінами.
   
   Основним законодавчим актом у цій сфері є Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 № 5007-VI.
   
   Здійснення контрольно-наглядових функцій щодо дотримання державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію України та Державну архітектурно-будівельну інспекцію України і реалізується шляхом перевірок суб'єктів господарювання незалежно від форми власності. Наведемо основні функції Дерцінінспекції України:
   
   1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
   
   2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;
   
   3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення
   
   До суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:
   
   1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;
   
   2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, - штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів;
   
   3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
   
   4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   
   Перевірки Держінспекції по енергетичному нагляду.
   
   Перевірки здійснюються інспекторами Держенергонагляду згідно Наказу № 258 від 25.07.2006 року «Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», що Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 р. за № 1143/13017.
   
   Їх вимоги розповсюджуються на працівників, які обслуговують діючі енергоустановки споживачів напругою до 220 кВ включно.
   
   Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування енергоустановок. Незважаючи на те, що ці вимоги за своєю логікою повинні стосуватися підприємства, при появі на об'єкті у підприємця інспектор Держенергонагляду обов'язково цікавиться цими питаннями.
   
   Статтею 9 Закону України “ Про енергетику ” передбачений безперешкодний доступ інспекторів Держенергонагляду до енергоустановок. Цією ж статтею закріплені їх права на отримання від споживачів необхідної інформації та на складання обов'язкових для виконання приписів щодо усунення порушень.
   
   Перевірки Держпожтехногеннагляд (пожежної безпеки).
   
   Держпожтехногеннагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
   
   Під час проведення планових перевірок здійснюється огляд (обстеження) територій, будівель, споруд та приміщень, проводиться перевірка організації та виконання об’єктом перевірки вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
   
   Планові перевірки суб’єктів господарювання здійснюються відповідно до квартальних планів-графіків, які затверджуються керівником відповідного органу Держтехногенбезпеки України до 20 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
   
   Періодичність здійснення планових перевірок суб’єктів господарювання визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306.
   
   Переліки суб’єктів господарювання із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, ідентифікаційного коду юридичних осіб (далі - код за ЄДРПОУ) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця (відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”), місцезнаходження, місяця проведення планової перевірки, яку заплановано на відповідний календарний рік, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держтехногенбезпеки України та його територіальних органів не пізніше 25 грудня року, що передує плановому.
   
   Про початок перевірки підприємця зобов'язані попередити за 10 днів. Підприємець має право вимагати від інспектора внесення запису до журналу реєстрації перевірок.
   
   Посадові особи органів Держтехногенбезпеки України під час здійснення перевірок мають право:
   
   - проводити огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом;
   
   - одержувати під час здійснення перевірки від посадових осіб суб’єкта господарювання або органів влади, інших підконтрольних об’єктів пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки;
   
   - вимагати від суб’єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об’єкта усунення виявлених порушень вимог законодавства;
   
   - вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню перевірки;
   
   - надавати (надсилати) суб’єктам господарювання або органам влади, іншим підконтрольним об’єктам обов’язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення виявлених порушень і недоліків, постанови про застосування запобіжних заходів;
   
   - притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів та постанов посадових осіб органів Держтехногенбезпеки України;
   
   - фіксувати процес здійснення перевірки на засоби аудіо та відеотехніки з наданням копії запису керівнику суб’єкта господарювання;
   
   - зупиняти до усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки роботу підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також виконання робіт, діяльність неатестованих аварійно-рятувальних служб, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров’ю людей.
   
   Таким чином, мі розглянули повноваження контролюючих органів, які найчастіше відвідують суб’єктів господарювання.
   
   Наприкинці, слід зауважити, що близько 40 контролюючих органів можуть зупинити роботу підприємства на деякий час.
   
   
   
   Аудиторська компанія «Престиж-Аудит»
   044-229-10-51
   www.buh-audit.com
   info@ buh-audit.com

Теги
Отключить рекламу
Комментарии
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться