Отключить рекламу

Подпишитесь!


18.06.13
1455 11 Печатать

Какой предельный срок возврата предприятием работнику излишне использованных средств в период командировки? Какие налоговые последствия возникают при списании такой задолженности?

   Який граничний термін повернення підприємством працівнику зайво використаних коштів у період відрядження? Які податкові наслідки для підприємства і працівника виникають при списанні заборгованості як після закінчення терміну позовної давності, так і до того (якщо таке можливо)?
   
   Загалом сам факт виникнення заборгованості підприємства перед працівником з витрат на відрядженням не відповідає вимогам п. 5 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі – Інструкція № 59). Адже підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) (п. 5 р. І Інструкції № 59) і зобов’язано ознайомити його з кошторисом витрат (п. 7 р. І Інструкції № 59).
   
   Крім того, п. 11 р. ІІ «Відрядження в межах України» Інструкції № 59 встановлено, що відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Конкретні терміни повернення коштів працівнику підприємства при його відрядженні в межах України Інструкцією № 59 не визначені.
   
   Відповідно до пп. 170.9.2 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження, має бути надано до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем завершення відрядження або завершення виконання цивільно-правової дії.
   
   З вищенаведеного випливає, що у разі підтвердження факту надмірного використання коштів (адже відшкодовуються тільки документально підтверджені витрати), термін відшкодування таких коштів працівнику при відрядженні в межах України – день прийняття авансового звіту. При відрядженні працівника за кордон термін остаточного розрахунку при необхідності виплатити додаткові кошти – до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження (п. 19 р. ІІІ Інструкції № 59). Триденний термін звітування також передбачений пп. 170.9.3 ПКУ при здійсненні оплати витрат через корпоративні пластикові картки.
   
   Наслідком несвоєчасного розрахунку за надмірно використані кошти в період відрядження або взагалі непроведення відшкодування працівникові таких витрат є формування кредиторської заборгованості перед працівником, що обліковується на рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».
   
   Оскільки у запитанні йдеться про наслідки списання заборгованості підприємства перед працівником, то фактично має місце відмова або відсутня об'єктивна можливість у поверненні працівнику суми використаних ним коштів для вирішення службових питань. Перш ніж розглянути наслідки списання такої заборгованості, необхідно звернути увагу на законодавчо визначені гарантії для працівника у даному випадку. Такі гарантії встановлено ст. 121 КЗпП – невиконання роботодавцем законних вимог працівника є прямим порушенням трудового законодавства, наслідки якого передбачені ст. 41 КпАП та ст. 175 ККУ. Два основні шляхи захисту працівником своїх прав та забезпечення відшкодування заподіяних роботодавцем збитків це: подання позову до суду та звернення в прокуратуру.
   
   Зазначимо, що у відношенні до розрахунків з оплати праці та інших розрахунків, що виникають при виконанні трудових обов'язків, строки позовної давності не обмежені. Тобто працівник може звернутись з позовом до суду про стягнення належної йому виплати будь-коли, що передбачено ст. 233 КЗпП. Таким чином, списання заборгованості перед працівником з причини спливу терміну позовної давності не передбачене законодавством.
   
   Однак існують інші критерії для визнання заборгованості безнадійною, що може бути підставою для її списання
. Такі критерії визначені в пп. 14.1.11 ПКУ.
   
   Крім того, підставою для списання кредиторської заборгованості, в т. ч. по розрахунках з фізичними особами, може бути письмова згода кредитора. Слід зауважити, що в пп. 14.1.11 ПКУ така ознака для визнання заборгованості безнадійною, як «відмова кредитора в отриманні боргу», відсутня, тобто подібна ситуація в податковому законодавстві прямо не визначена. Однак, на нашу думку, незважаючи на те, що пп. 14.1.11 ПКУ не містить такого критерію «безнадійності» заборгованості, як «відмова кредитора в отриманні боргу», при правильному оформленні такої відмови списання кредиторської заборгованості з даної причини є обґрунтованим.
   
   У разі наявності законних підстав для визнання заборгованості безнадійною, її списання здійснюється таким чином:
   
   визнання заборгованості довгостроковою – Дт 372 Кт 505;
   
   списання простроченої кредиторської заборгованості – Дт 505 Кт 717;
   
   зарахування списаної заборгованості в доходи звітного періоду – Дт 717 Кт 791.
   
   Сума списаної простроченої кредиторської заборгованості, відповідно до пп. 135.5.4 ПКУ, є об'єктом оподаткування на загальних умовах.
   
   Ольга Буркун
   аудитор
   Аудиторська фірма «Курсор-Аудит»
   

   Дата підготовки 31.05.2013

По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • *
19.06.13 08:26

Автор случаем не сам себе противоречит? Сначала "списання заборгованості перед працівником з причини спливу терміну позовної давності не передбачене законодавством." (Да, это так) Потом рекомендуется "списання простроченої кредиторської заборгованості – Дт 505 Кт 717". Какая же она просроченная? Она в принципе не может быть просрочена.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • *
19.06.13 08:30

В этом случае необходима проводка Дт 505 Кт 718. Ну или в крайнем случае, кому не нравится Кт 718, - Дт 505 Кт 719

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Аноним
19.06.13 10:05

вопрос: если ооо-нулевка и пока за свой счет ездит дир, то через 2 года при начале работы может все эти расходы и сут списать на расходы?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Аноним
19.06.13 10:55

В статье 233 КЗОТа говорится о взыскании причитающейся работнику заработной платы, а не "розрахунків з оплати праці та інших розрахунків, що виникають при виконанні трудових обов'язків"

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • ЛВ КР
19.06.13 12:05

Для * Директор должен: 1) издать приказ на командировку с указнием ее цели и размера выплаты суточных, 2) по возвращении сдать все доки по командировке не позже 3 дней, а на практике авнсовый отчет должен быть датирован ДНЕМ возвращения или приобретения товаров,работ,услуг, 3) в расходы вы можете отнести данные затраты в текущем периоде, но под фактически выполненные объёмы ( продажи) , 4) выплата задолженности по авансовым отчетам будет только тогда, когда на предприятии будут деньги.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ира
19.06.13 13:20

На практике авансовый отчет должен датироваться не позже 3-х рабочих дней после даты возвращения из командировки - даты на проездном документе, если у сотрудника остаток средств, и 5-ти дней, если перерасход или по нулям. Есть еще вариант с 10 днями при использовании корпоративной карты.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ира
19.06.13 13:22

День возвращения из командировки - это последний ее день, и желательно, чтобы авансовый отчет был датирован следующим рабочим днем. Проводить АО последним днем командировки возможно, если в этот же день сотрудник отбывает в другую командировку.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • *
19.06.13 17:09

Для ЛВ КР То, что Вы пишете - правильно Но не имеет никакого отношения к сути моего замечания..

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • *
19.06.13 17:21

Для "вопрос: если ооо-нулевка и пока за свой счет ездит дир, то через 2 года при начале работы может все эти расходы и сут списать на расходы?" Это смотря на какие расходы списывать. Если на административные - надо списывать в конце каждого отчетного периода, что будет вызывать отрицательное значение в декларации по прибыли, чего очень не любит налоговая, и будет все время вызывать, угрожать, не принимать отчеты и т.п.... Если на производственные - зависит от того, связаны ли его поездки с последующей выручкой, заключенными контрактами и т.п. Теоретически конечно может быть, что "он 2 года ездил, договаривался, и наконец-таки договорился..." Но это все надо будет подтверждать документами, стандартный районный налоговый инспектор такого не понимает и не любит. И последнее - не забывайте директору ооо-нулевки каждый месяц зарплату платить. Независимо от результатов!! Неначисление хотя бы минимальной зарплаты директору ооо-нулевки - незаконно и сейчас сильно преследуется.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • *
19.06.13 17:39

В ситуации, когда на фирме нет доходов, но есть расходы (на директора, его з/п, канцтовары и т.д.) мы это закрывали по декларации невозвращенной финансовой помощью. Плюс конечно так, чтобы 1% налоговой нагрузки получался :) Тогда и овцы целы, и волки сыты, инспектора довольны. Декларация не вызывает лишнего внимания. Зачем лить (воду) против ветра?? Главный результат работы бухгалтера - отсутствие вопросов из налоговой)))))

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Радостная
21.06.13 16:33

Конкретні терміни повернення коштів працівнику підприємства при його відрядженні в межах України Інструкцією № 59 не визначені.......Это и есть ответ. О налоговых последствиях неоднократно спрашивали на разных форумах и семинарах, с просьбой ссылаться на нормативные документы, ответы весьма обобщающие, в большей степени касающиеся возврата ср-в предприятию, а не работнику.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться