Отключить рекламу

Подпишитесь!


08.07.13
1045 7 Печатать

Брошюра от Миндоходов "Практика применения норм НКУ: последние изменения". Часть 3 - НДФЛ

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Практика застосування норм Податкового кодексу України: останні зміни

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Податкова соціальна пільга у 2013 році: порядок її отримання та застосування

Податкову соціальну пільгу (за текстом - ПСП) передбачено розділом IV Податкового кодексу, вона надає можливість платнику податку зменшити нарахований загальний місячний оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді заробітної плати від одного роботодавця. Сума, на яку зменшується загальний місячний оподатковуваний дохід, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому слід звернути увагу на те, що п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу передбачено, що для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу ПСП до 31.12.2014 р. надається в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (табл.).

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2013 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2013 р. становить 1147 грн. З урахуванням зазначеного протягом 2013 р. розмір ПСП - 573,50 грн.

Підстави для отримання пільги

Підставою для отримання платником податків ПСП є подання роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.

Категорії платників податку та перелік документів на отримання ПСП наведено в табл.

Поновлення заяви про застосування пільги

Податковим кодексом не передбачено щорічне поновлення заяв про застосування ПСП і у разі дотримання вимог ст. 169 Податкового кодексу ПСП застосовується до заробітної плати платника податку з дня отримання роботодавцем заяви про її застосування.

Але якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав, ніж ті, які були зазначені у попередній заяві, такий платник повинен подати нову заяву з відповідними підтвердними документами.

Вибір місця отримання (застосування) пільги

Платник податків на свій розсуд обирає найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати незважаючи на те, де в нього знаходиться трудова книжка.

Заява про застосування ПСП подається у довільній формі. За зразок може бути взято форму заяви, встановлену наказом N 461.

  

Важливо

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги і документів, що підтверджують таке право.


Норма Податкового кодексу

ПОКАЗНИК / КАТЕГОРІЯ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ

2013 рік
(%, грн.)

 

Прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (далі - ПМ), грн.

1147,00

Підпункт 169.4.1 п. 169.4 ст. 169

Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП = 1,4 х ПМ, грн.

1610,00

Пункт 1 розділу XIX

Розмір ПСП (50 % ПМ)

573,50 (50 % ПМ)

 

Категорія платників податку

Необхідні документи для отримання податкової соціальної пільги

Розмір ПСП,
%

Сума ПСП,
грн.

Підпункт 169.1.1 п. 169.1 ст. 169

Будь-який платник податку

Заява

100

573,50

Підпункт 169.1.2 п. 169.1 ст. 169

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину

Заява;
копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала (проживав) до прибуття в Україну;
копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник)

Підпункт "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Одинока матір (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років*

Заява;
копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала (проживав) до прибуття в Україну;
копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
копія свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
копія паспорта

150

860,25

Підпункт "б" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Платник, який утримує дитину-інваліда, - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років

Заява;
копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала (проживав) до прибуття в Україну;
копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
пенсійне посвідчення дитини або довідка медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;
медичний висновок, виданий закладами Мінохорони здоров'я України в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років)

150

860,25

Підпункт "в" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Особа, віднесена законом до 1 або 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

Заява;
копія посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка:
громадянина (громадянки), який (яка) постраждав (постраждала) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка;
учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа "Перереєстровано" та записом про дату перереєстрації;
громадянина (громадянки), евакуйованого (евакуйованої) у 1986 р. із зони відчуження, категорії 2 серії Б;
громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (проживала) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення Уряду України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.89 р. N 224), категорії 2 серії Б.
Особи, нагороджені Грамотою Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, подають копію Грамоти

150/o:p>

860,25

Підпункт "г" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Учень, студент, аспірант, ординатор, ад'юнкт

Заява;
довідка з навчального закладу або наукової установи

150

860,25

Підпункт "ґ" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Інвалід I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільгу яким визначено пп. "б" пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Заява;
копія пенсійного посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи

150

860,25

Підпункт "д" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів

Заява;
копія акта Президента України про призначення зазначеної стипендії

150

860,25

Підпункт "е" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169

Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених пп. "б" пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Заява;
копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни

150

860,25

Підпункт "а" пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Герой України, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці або повний кавалер ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особа, нагороджена чотирма і більше медалями "За відвагу"

Заява;
копія орденської книжки Героя України, Героя Радянського Союзу або Героя Соціалістичної Праці або копії орденських книжок кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідки чи інші документи, що підтверджують присвоєння звання Героя України, Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів та чотирма медалями "За відвагу"

200

1147,00

Підпункт "б" пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Учасник бойових дій під час Другої світової війни або особа, яка у той час працювала в тилу, та інвалід I та II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Заява;
копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях під час Другої світової війни;
пенсійне посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи;
документи, що підтверджують факт роботи в тилу під час Другої світової війни

200

1147,00

Підпункт "в" пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Колишній в'язень концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особа, визнана репресованою чи реабілітованою

Заява;
довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою;
копія посвідчення жертви нацистських переслідувань

200

1147,00

Підпункт "г" пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Особа, яку було насильно вивезено з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками

Заява;
копія посвідчення жертви нацистських переслідувань або довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт насильного вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками

200

1147,00

Підпункт "ґ" пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169

Особа, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.

Заява;
документ, який містить необхідні відомості про факт перебування на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.

200

1147,00


____________
* Одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. "а" п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Наводимо зразок заяви про застосування ПСП.

Працедавцю - ТОВ "Квітка"
Іванова Івана Івановича,
реєстраційний номер облікової картки
платника податків 1111111111,
який працює заступником директора

Заява про застосування податкової соціальної пільги

Прошу застосувати до нарахованого мені доходу у вигляді заробітної плати податкову соціальну пільгу в розмірі, визначеному в пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

Для застосування податкової соціальної пільги надаю такі документи:

1) свідоцтво про народження Іванова Петра Івановича серія АА номер 111111;

2) свідоцтво про народження Іванова Павла Івановича серія АА номер 111112;

3) свідоцтво про народження Іванової Поліни Іванівни серія АА номер 111113.

Наведена інформація є достовірною.

Мені відомо, що згідно з пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).


2 січня 2013 р.

Іванов Іван Іванович


ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Обмеження щодо застосування пільги

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2013 р. - 1610 грн.).

Для цілей розділу IV цього Кодексу заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Приклад 1. Заробітна плата платника податків становить 1600 грн. Оскільки його дохід у межах граничного розміру (1610 грн.), такий платник податків має право на застосування пільги. Податком на доходи фізичних осіб оподатковується заробітна плата, з якої вже утримано єдиний соціальний внесок та ПСП.

Визначаємо суму єдиного соціального внеску, що утримується із нарахованої заробітної плати: 1600 грн. х 3,6 % = 57,60 грн.

Вираховуємо суму єдиного соціального внеску: 1600 грн. - 57,60 = 1542,40 грн.

Визначаємо базу оподаткування податку на доходи фізичних осіб із врахуванням ПСП: (1542,40 грн. - 573,50 грн.) х 15 % = 145,34.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб: 1542,40 грн. - 145,34 грн. = 1397,06 грн.

  

Важливо

У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений Податковим кодексом розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку. Податковим кодексом не передбачено застосування ПСП до доходів, відмінних від заробітної плати.


Умови застосування пільги

Положеннями п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу передбачено, що ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. При цьому заробітна плата платника податку не повинна перевищувати розмір, встановлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу.

Якщо заяву і підтвердні документи подано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого в такому місяці.

У свою чергу, роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Приклад 2. Працівник працює з 04.02.2013 р., а заяву про застосування податкової соціальної пільги роботодавець отримав 12.02.2013 р. У такому випадку незалежно від дня подання заяви працівник має право на застосування пільги до місячного доходу за лютий.

Врахування лікарняного з метою визначення граничного доходу

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) належать до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

Відповідно до абзацу 11 пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, як виняток із цього підпункту, виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас абзацом другим пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 зазначеного Кодексу встановлено, що ПСП не може бути застосована до доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата.

Пунктом 1 ст. 35 Закону N 2240 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ст. 35 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою N 439.

Таким чином, виплати за листками непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП. Такі суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковуються з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

Податкова соціальна пільга на дітей

Особливість надання ПСП на дітей полягає насамперед в особливому механізмі визначення граничного розміру заробітної плати для застосування пільги.

Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та розмірі, передбачених підпунктами 169.1.2 і "а", "б" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, встановленої в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, та відповідної кількості дітей.

Приклад 3. Сім'я складається із матері, батька та двох дітей. Для одного з батьків гранична сума доходів встановлюється виходячи з кількості дітей - по 1610 грн. на кожного, тобто 1610 грн. х 2 = 3220 грн.

Таким чином, один із батьків може скористатися пільгою, якщо його заробітна плата буде не більшою від 3220 грн., а другий - якщо його дохід не перевищує 1610 грн.

Приклад 4. Працівник має трьох дітей, один з яких є інвалідом. Його заробітна плата становить 3500 грн. Матір дітей не працює. Оскільки батько має трьох дітей, граничний розмір доходу для застосування ПСП становить 1610 грн. х 3 (дітей) = 4830 грн. Отже, такий працівник має право на пільгу. Розрахуємо його заробітну плату.

Обчислюємо єдиний соціальний внесок: 3500 грн. х 3,6 % = 126 грн.

Вираховуємо суму єдиного соціального внеску: 3500 грн. - 126 грн. = 3374 грн.

ПСП становить: (573,50 грн. х 2) + 860,25 грн. = 2007,25 грн.,

де 860,25 грн. - розмір пільги платника, який утримує дитину-інваліда.

Зменшуємо заробітну плату на розмір пільги: 3374 грн. - 2007,25 грн. = 1366,75 грн.

Податок на доходи фізичних осіб становить: 1366,75 грн. х 15 % = 205,01 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб: 3374 грн. - 205,01 грн. = 3168,99 грн.

  

Важливо

Якщо платник податку має право на ПСП з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, яка передбачає її найбільший розмір. Проте якщо платник податку утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів), ПСП, що надається платнику податку як багатодітному батьку, додається до ПСП на дитину-інваліда.


Застосування ПСП іншими категоріями платників податків

Податковим кодексом крім зазначених ПСП (загальної і на дітей) передбачено також підвищений розмір пільги, яким можуть скористатися платники податків (табл.). До них належать одинокі батьки з дітьми, батьки, які утримують дитину-інваліда, чорнобильці та ін. Такі платники податків зазначають про це право у заяві про застосування пільги та надають відповідні підтвердні документи.

Якщо державний службовець має право на підвищений розмір ПСП, він повинен подати заяву, в якій зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.

У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.

Пільга не застосовується

Нормами Податкового кодексу наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосовано, а саме до:

доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Обмеження щодо строків застосування пільги

Відповідно до пп. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу ПСП, встановлена для: батьків, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 п. 169.1 цієї статті); одиноких матерів (батьків), вдів (вдівців) або опікунів, піклувальників, які мають дітей до 18 років (пп. "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті); платників податку, які утримують дітей-інвалідів до 18 років (пп. "б" пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті), надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання ПСП, передбаченої підпунктами "в" - "е" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (зокрема, учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад'юнктам, інвалідам I або II груп тощо), зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Крім того, ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи (пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу).

Відповідальність

Оскільки ПСП застосовується на підставі поданої платником заяви, то й відповідальність за неправомірне застосування пільги несе платник.

Якщо з вини платника здійснюється неправомірне застосування ПСП, такий платник втрачає право на її отримання за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем поновлення права на пільгу.

Відновлення права на пільгу можливо при поданні платником заяв про відмову від пільги всім роботодавцям, яким раніше подавалися заяви про застосування ПСП. У заяві потрібно зазначити місяць, коли відбулося таке порушення.

На цій підставі кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а якщо сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат.

У разі якщо суми недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновиться з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

ЗАПИТАННЯ - ВІДПОВІДІ

Працівник працює неповний робочий день

Працівник працює неповний робочий день на 0,5 ставки, яка становить 3000 грн. Чи можна надавати йому ПСП (загальну) за умови, що він подав заяву про її застосування?

Статтею 56 КЗпП визначено випадки, за яких може встановлюватись неповний робочий день, зокрема за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Отже, якщо працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (неповний робочий день) за трудовим договором (контрактом) і отримує заробітну плату (у визначенні Податкового кодексу), він має право на застосування до нарахованої заробітної плати ПСП, встановленої пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу, за умови дотримання вимог цієї статті.

Право на підвищений граничний дохід для застосування пільги

Сім'я складається із дев'яти осіб: мати, батько та семеро дітей. Заробітна плата батька становить 10000 грн., а матері - 3000 грн. Хто з батьків має право на отримання ПСП і в якому розмірі?

Для одного з батьків сума граничного доходу визначається відповідно до кількості дітей по 1610 грн. на кожну дитину: 1610 грн. х 7 (дітей) = 11270 грн.

Тобто один з батьків може скористатися податковою соціальною пільгою на дітей, якщо його заробітна плата буде не більшою від 11270 грн., а другий - якщо його заробітна плата не перевищує звичайний граничний дохід (1610 грн.).

Розраховуємо суму пільги:

573,50 грн. х 7 (дітей) = 4014,50 грн.

Визначаємо, кому з батьків вигідніше скористатися правом на підвищення граничного доходу.

Якщо таким правом скористається батько

Обчислюємо єдиний соціальний внесок:

10000 грн. х 3,6 % = 360,00 грн.

Визначаємо суму єдиного соціального внеску:

10000 грн. - 360,00 грн. = 9640,00 грн.

Податок на доходи фізичних осіб без врахування ПСП становить:

9640,00 грн. х 15 % = 1446,00 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

9640,00 грн. - 1446,00 = 8194,00 грн.

Податок на доходи фізичних осіб із врахуванням ПСП становить:

(9640,00 грн. - 4014,50 грн.) х 15 % = 843,83 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

9640,00 грн. - 843,83 грн. = 8796,17 грн.

Отже, з урахуванням ПСП батько отримає 8796,17 грн., що на 602,17 грн. більше, ніж без застосування пільги.

Якщо таким правом скористається матір

Обчислюємо єдиний соціальний внесок:

3000 грн. х 3,6 % = 108,00 грн.

Визначаємо суму єдиного соціального внеску:

3000 грн. - 108,00 грн. = 2892,00 грн.

Податок на доходи фізичних осіб без врахування ПСП становить:

2892,00 грн. х 15 % = 433,80 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

2892,00 грн. - 433,80 = 2458,20 грн.

Визначаємо дохід, який підлягає оподаткуванню з врахуванням ПСП:

2892,00 грн. - 4014,50 грн. = -1122,50 грн.

Оскільки з урахуванням пільги розмір доходу має від'ємне значення, заробітна плата матері не оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб і вона отримає 2892,00 грн., що на 433,80 грн. більше, ніж без застосування пільги.

Таким чином, скористатися правом на підвищений граничний дохід для застосування ПСП вигідніше батьку.

Щодо матері, то оскільки її заробітна плата (3000 грн.) вище граничного розміру доходу (1610 грн.) - вона не зможе скористатися ні ПСП на дітей, ні загальною ПСП.

Багатодітна мати

На підприємстві, де працює жінка, яка має трьох дітей (восьми, десяти та дванадцяти років), їй надається ПСП як багатодітній матері. У грудні 2012 р. жінка розлучилася з чоловіком. Чи має вона право на додаткові пільги?

Підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на ПСП у розмірі 100 % суми пільги, яку визначено у пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу у розрахунку на кожну таку дитину.

Платник податку, який вважається одинокою матір'ю, має право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 цієї статті (у 2013 р. - 860,25 грн.) у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, тобто у цьому випадку 860,25 грн. х 3 = 2580,75 грн. (пп. "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

При цьому відповідно до абзацу другого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктами 169.1.2 та "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей, тобто в цьому випадку 1610,00 грн. х 3 = 4830,00 грн.

Відповідно до п. 5 Порядку N 1227 для застосування пільги з підстави, передбаченої у пп. "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, крім заяви про застосування пільги одинока матір, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, повинна подати:

копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;

копію паспорта.

Для цілей цього пункту одинокою матір'ю вважається особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

Таким чином, за умови, що нарахована заробітна плата одинокої матері, яка має двох дітей, протягом 2013 р. на місяць не перевищуватиме 4830 грн. та за умови подання відповідної заяви вона матиме право на застосування підвищеної пільги як одинока мати.

Подовження строку користування пільгою

Чи може продовжувати користуватися ПСП працівник, який має трьох дітей (сина-інваліда семи років і доньок-близнюків, яким у 2013 р. виповнюється вісімнадцять років), якщо його доньки навчаються на стаціонарному відділенні інституту на платній основі, тобто батько продовжить їх утримувати і після 18 років?

Податковий кодекс не містить жодних винятків із загальних норм, які б давали змогу платникам податку, що є багатодітними батьками, одинокими матір'ю (батьком), утримують дитину-інваліда тощо, продовжувати користуватися правом на ПСП на дітей після досягнення дітьми 18 років, наприклад у разі їх навчання в вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання).

Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу визначено, що ПСП, встановлені для цих категорій платників податків, надаються до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Платник податку, який утримує трьох дітей віком до 18 років (при цьому одна дитина є інвалідом), має право на пільги, встановлені пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, у розмірі 100 % суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту у розрахунку на кожну дитину, крім дитини-інваліда, на яку пільга надається відповідно до пп. "б" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу в розмірі 150 % відповідно.

При цьому згідно з абзацом другим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та розмірі, передбачених підпунктами 169.1.2 та "б" пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, встановленої в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Отже, до кінця 2013 р. батько матиме право на пільгу в розмірі 100 % на доньок: 2 х 573,50 грн. = 1147 грн. і 150 % на сина - 860,25 грн. При цьому розмір його нарахованої заробітної плати не повинен перевищувати 4830 грн. (1610 грн. х 3 дітей) за умови, що матір дітей не користується правом на підвищення граничного розміру доходу для застосування ПСП відповідно до кількості дітей.

Працівника прийнято і звільнено в одному місяці

Якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному календарному місяці, чи повинні на підприємстві застосовувати ПСП до його заробітної плати? До цього працівник ніде не працював (на цьому підприємстві йому відкрили трудову книжку) і подав заяву про застосування пільги.

Згідно з абзацом другим пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

При цьому відповідно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 цього Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.

Отже, якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному календарному місяці, до суми заробітної плати, нарахованої йому за відпрацьовані дні, застосовується ПСП за умови дотримання вимог ст. 169 Податкового кодексу.

Крім того, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем (пп. "в" пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

Застосування пільги пенсіонерами

У зв'язку зі специфікою роботи (охорона на автомобільній стоянці) на підприємстві працює багато пенсіонерів за віком. Їх заробітна плата невелика, оскільки працюють почергово - через дві доби. Чи можна застосовувати до заробітної плати таких працівників-пенсіонерів ПСП?

До заробітної плати працівників-пенсіонерів можна застосовувати ПСП.

Так, пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що ПСП не може бути застосовано до:

доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходів самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Тобто Податковим кодексом не встановлено обмежень щодо застосування ПСП до доходів у вигляді заробітної плати, яку платник податку отримує одночасно з доходами у вигляді пенсії.

Таким чином, якщо розмір нарахованої заробітної плати не перевищує визначений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу і за умови, що працівники-пенсіонери подали заяви про застосування пільг та документи, що підтверджують таке право, вони мають право на ПСП, встановлені цією статтею.

Одноразова робота за цивільно-правовим договором

Платник податку, який отримує на підприємстві заробітну плату і користується правом на ПСП як багатодітний батько, планує за винагороду виконати на цьому самому підприємстві одноразову роботу за цивільно-правовим договором. Чи не стане укладання такого договору перешкодою для отримання ПСП?

Для цілей розділу IV Податкового кодексу заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Статтею 21 КЗпП встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Разова виплата винагороди за цивільно-правовим договором згідно з нормами Податкового кодексу не є заробітною платою і жодним чином не вплине на реалізацію платником податку свого права на ПСП за умови дотримання інших вимог ст. 169 Податкового кодексу.

Застосування пільги у місяці звільнення

У місяці звільнення з роботи працівнику будуть виплачені заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку (усього 1570 грн.). Чи застосовується в місяці звільнення ПСП? Якщо так, то як правильно її застосувати: до загальної суми (з урахуванням компенсації) чи тільки до заробітної плати?

Статтею 83 КЗпП встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Таким чином, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб грошова компенсація за невикористану відпустку розглядається як заробітна плата і враховується при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП. Зазначена сума включається до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується з врахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

Згідно з пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 цього Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.

Отже, до суми нарахованої працівнику заробітної плати за дні, відпрацьовані у місяці звільнення, з урахуванням компенсації за невикористану відпустку застосовується ПСП, встановлена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, за умови дотримання вимог цієї статті.

Крім того, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем (пп. "в" пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

Наталія ЛИТОВЧЕНКО, заступник директора Департаменту оподаткування
фізичних осіб ДПС України, та Наталія ГОРМАКОВА, головний державний
податковий інспектор відділу моніторингу та координації роботи з питань
адміністрування доходів фізичних осіб Управління майнових податків та моніторингу
з питань оподаткування фізичних осіб

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП - Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Податковий кодекс - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. N 2755-VI

Закон про Держбюджет-2013 - Закон України від 06.12.2012 р. N 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік"

Закон N 2240 - Закон України від 18.01.2001 р. N 2240-111 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"

Закон N 3551 - Закон України від 22.10.93 р. N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Постанова N 439 - постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 439 "Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації"

Порядок N 1227 - Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1227

Наказ N 461 - наказ ДПА України від 30.09.2003 р. N 461 "Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку" (втратив чинність)

Опубліковано у "Віснику податкової служби України"
N 7/2013, с. 16 - 27.

Структурні та відокремлені підрозділи: реєстрація і порядок сплати податку

Розглянемо тему структурних та відокремлених підрозділів, які не уповноважені нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, а також порядок їх реєстрації.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб установлено розділом IV Податкового кодексу.

Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу передбачено, що поняття відокремлених підрозділів у розділі IV Податкового кодексу вживається у значені, визначеному Господарським кодексом.

Пунктом 1 ст. 55 Господарського кодексу передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб'єкти мають право відкривати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Статтею 64 Господарського кодексу визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, встановленому статутом підприємства або іншими установчими документами.

При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 63 Податкового кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах ДПС за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування чи об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах ДПС за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи ДПС за місцезнаходженням таких об'єктів відповідно до Порядку N 1588.

Так, пп. 7.1 п. 7 цього Порядку визначено, що якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то він зобов'язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному органі ДПС. Повідомлення про об'єкт оподаткування або об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням, або через який провадиться діяльність, за ф. N 20-ОПП (додаток 11 до Порядку N 1588) подається протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття до органу ДПС за місцезнаходженням такого об'єкта.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Податкового кодексу (пп. 8.2 п. 8 Порядку N 1588).

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу, відповідно до норм якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу. При цьому обов'язки з нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 167 Податкового кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Крім того, пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу передбачено, що суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, за такий відокремлений підрозділ усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Згідно з пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням сплачують (перераховують) суми утриманого податку (одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів) на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Таким чином, структурний підрозділ (цех) у розумінні Господарського кодексу при застосуванні норм Податкового кодексу в частині сплати податку на доходи фізичних осіб слід відносити до відокремленого підрозділу, не уповноваженого нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб. Відповідно обов'язок податкового агента щодо нарахування (сплати) податку на доходи фізичних осіб з найманих працівників структурного підрозділу (цеху) виконує юридична особа. При цьому податок на доходи, нарахований працівникам структурного підрозділу (цеху), перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу (цеху).

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за формою N 1ДФ у вигляді окремого витягу юридична особа подає до органу ДПС за такий підрозділ за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу ДПС за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Згідно з пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Наталія ЛИТОВЧЕНКО, заступник директора Департаменту оподаткування
фізичних осіб ДПС України, та Олена ОСЕЛЕДЬКО, головний державний
податковий інспектор відділу оподаткування доходів фізичних осіб Управління
адміністрування податків на доходи фізичних осіб

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Бюджетний кодекс - Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. N 2456-VI

Господарський кодекс - Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. N 436-IV

Податковий кодекс - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. N 2755-VI

Порядок N 1588 - Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. N 1588

Опубліковано у "Віснику податкової служби України"
N 13/2013, с. 40 - 42.

Оподаткування іноземного доходу, отриманого від продажу нерухомого майна

Розглянемо порядок оподаткування доходу, отриманого фізичною особою за договором купівлі-продажу нерухомого майна, якщо джерело виплат за таким договором є іноземним (Російська Федерація).

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 цього Кодексу).

Відповідно до п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено (з урахуванням вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу, тобто 15 (17) %.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов'язаний подати до територіального органу Міндоходів України за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку:

податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

поштові податки;

податки на реалізацію (продаж);

інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками відповідно до законодавства іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримано такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами.

Щодо доходів, джерелом виплат яких є Російська Федерація, слід зазначити, що Україна і Російська Федерація є учасницями Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.93 р. Відповідно до висновку Мін'юсту України документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками таких договорів, на територіях Договірних Сторін мають прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Крім того, згідно з п. 1 ст. 6 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95 р., ратифікованої Законом N 369 (набрала чинності з 03.08.99 р.), доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доходи від сільського або лісового господарства), яке міститься в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Враховуючи зазначене, довідка про суму отриманих резидентами України доходів і сплачених податків, видана податковими органами Російської Федерації, не потребує будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або завірення апостилем) для цілей п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу.

Водночас відповідно до п. 176.1 ст. 176 цього Кодексу платники податку зобов'язані на вимогу територіального органу Міндоходів України пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Підпунктом "б" п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів, є платник податку.

Отже, у разі отримання резидентом будь-яких іноземних доходів за межами митної території України сума таких доходів має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуватися за ставками, визначеними ст. 167 Податкового кодексу, при цьому такий резидент зобов'язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію.

Наталія ЛИТОВЧЕНКО,
заступник директора Департаменту доходів і зборів фізичних осіб
Міністерства доходів і зборів України,
та Олена ОСЕЛЕДЬКО,
головний державний інспектор сектору розгляду звернень платників
Управління адміністрування єдиного внеску та методології

Опубліковано у "Віснику податкової служби України"
N 17-18/2013, с. 24 - 25.

Подарунок отримано у вигляді нерухомого майна

Подарунок у вигляді нерухомого майна отримано фізичною особою від юридичної особи

Дохід із джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу встановлено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу (пп. 164.2.17 п. 164.2 цієї статті Кодексу).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Отже, вартість подарунка у вигляді нерухомого майна, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 15 (17) % у джерела виплати з урахуванням вимог п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу.

Подарунок у вигляді нерухомого майна отримано фізичною особою від фізичної особи

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів відповідно до Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Податкового кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Податкового кодексу, п. 174.6 якої передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV Податкового кодексу для оподаткування спадщини.

Відповідно до п. 174.1 ст. 174 цього Кодексу об'єктом спадщини платника податку є, зокрема, об'єкт нерухомості.

Ставки податку на доходи фізичних осіб, за якими оподатковуються об'єкти спадщини, передбачено п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу, пп. "а" пп. 174.2.1 якого визначено, що за нульовою ставкою оподатковується, зокрема, вартість власності (нерухомого майна), що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, в тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Крім того, згідно з пп. "б" пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 цього Кодексу за нульовою ставкою оподатковується вартість власності (нерухомого майна), зазначеної в пп. "а" п. 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності (нерухомого майна), зазначеної в пп. "а" п. 174.1 цієї статті, що успадковуються дитиною-інвалідом.

Водночас за ставкою 5 %, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу, яким встановлено, що доходи із джерелом їх походження в Україні, які нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV цього Кодексу для нерезидентів).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку - нерезидентом у результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу, згідно з яким при отриманні будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, такий дохід оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 15 (17) %.

При цьому відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Нотаріус згідно з п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу щокварталу подає до територіального органу Міндоходів України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу для податкового розрахунку.

Наталія ЛИТОВЧЕНКО, заступник директора Департаменту
доходів і зборів з фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України,
та Оксана МАРІНЕЦЬ, завідувач сектору розгляду звернень платників
Управління адміністрування єдиного внеску та методології

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА: Податковий кодекс - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. N 2755-VI

Опубліковано у "Віснику податкової служби України"
N 22/2013, с. 29 - 31.



Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • k.
09.07.13 09:02

Замечательная статья.Спасибо.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • бух-иЯ
09.07.13 09:06

Міндоходів працює!!!...

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ха-ха
09.07.13 09:08

Таки да.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Что?!!
09.07.13 10:34

А разве при расчете 2х НСЛ: на детей до 18 лет и на ребенка-инвалида нужно в 1й льготе исключать ребенка-инвалида (работник имеет 3х детей, значит льгота 573,5*2 + 860,25*1)? В НКУ ничего подобного не указано. По НКУ нужно к 1й льготе (573,5*3) прибавить 2ю льготу на инвалида (860,25*1).

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Что?!!
09.07.13 11:16

Действительно в Письмах ГНАУ исключают детей-инвалидов из 1й льготы.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Марина
10.07.13 11:44

Не совсем поняла, когда одному из родителей предоставляестя ПСЛ например на 2 детей, то ограничение к з/п считаем 1610*2, и льгота 573,5*2, а разве второму родителю тоже льгота 573,5*2, я всегда думала что только 573,5, без учета детей

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться