Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


11.07.13
6292 24 Печатать

Можно ли использовать отрицательное значение по НДС в счет погашения налогового долга?

   Чи можна використати від’ємне значення з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу?
   
   Досить часто виникає ситуація, коли підприємство, маючи податковий борг з ПДВ, декларує від’ємне значення. Тобто виникає парадокс: борг фактично є, а по декларації – навпаки, має місце заборгованість бюджету.
   
   Що ж робити в подібних випадках з таким податковим боргом?
   
   Відповідно до п. 200.3 ПКУ при від'ємному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
   
   Схожа норма міститься і в Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492 (далі – Порядок № 1492).
   
   Так, у пп. 4.6.3 цього Порядку зазначено: якщо за результатами поточного звітного періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, тобто заповнено рядок 19 декларації, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні періоди з ПДВ, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу, яка відображається у рядку 20.1 декларації, а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного періоду.
   
   Дане правило стосується лише тих платників ПДВ, які знаходяться на загальній системі оподаткування та подають загальну декларацію. Платники, які перебувають на спеціальному режимі оподаткування, суму такого від’ємного значення зараховують до складу податкового кредиту наступного податкового періоду і відображають її у рядку 20.2 декларації поточного звітного періоду та переносять до рядка 21.1 декларації наступного звітного періоду. Тобто рядок 20.1 у даних деклараціях не заповнюється.
   
   Отже, і ПКУ, і Порядок № 1492 містять норму, якою передбачено погашення податкового боргу з ПДВ, який виник у минулих звітних періодах, від’ємним значенням різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту поточного звітного періоду. Крім того, виходячи з порядку формування податкової декларації, таке зарахування є обов’язковим.
   
   Поки що все просто.
   
   Зупинимось детально на визначенні податкового боргу.
   
   Так, відповідно до пп. 14.1.175 ПКУ податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
   
   Тобто податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, за яким минув строк сплати, передбачений ПКУ.
   
   Грошовим зобов'язанням, у свою чергу, є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства.
   
   Податкове зобов'язання для цілей розділу V ПКУ – загальна сума ПДВ, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.
   
   Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства.
   
   Отже, узгоджене грошове зобов’язання – це сума коштів, з якою платник податку погодився та має сплатити до відповідного бюджету у встановлений законодавством строк (незалежно від того, чи то платник її розрахував і задекларував сам, чи то сума розрахована податківцями, чи то взагалі нараховані штрафи та пеня).
   
   Але податковий борг – це сума не сплаченого погодженого зобов’язання у встановлені законодавством строки, яким передбачено строки для сплати самостійно розрахованих та задекларованих платником сум, розрахованих податківцями сум, а також для сплати пені та штрафних санкцій.
   
   Отже, можна вважати, що зараховувати ми можемо виключно погоджені зобов’язання, за якими минули всі передбачені ПКУ строки сплати. Тобто зараховувати суми, за якими граничний строк сплати ще не настав, ми не маємо права.
   
   Слід зауважити, що чекаючи настання такої дати платник податків втрачає можливість оскаржити рішення податківців в частині донарахованих ними сум та ризикує наразитися на застосування до нього інших штрафів та пені в разі їх несплати. Крім того, несплата погоджених грошових зобов’язань дає підстави податківцям вимагати їх сплати через суд, що призведе до додаткових витрат.
   
   Говорячи в даному випадку про податковий борг, маються на увазі й відстрочені та розстрочені податкові борги.
   
   Так, відповідно до п. 100.1 ПКУ розстроченням, відстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ПКУ.
   
   Підставою для розстрочення податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабміном, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків.
   
   Підставою для відстрочення податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабміном, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків.
   
   Іншими словами, відстрочення та розстрочення податкового боргу – це не що інше як погоджене з податківцями подовження строку погашення податкового боргу. Але право на зарахування знову ж таки виникає в момент прострочення його погашення.
   
   Отже, виходячи з наведеного вище, слід стверджувати, що у випадку, коли підприємство має саме податковий борг з ПДВ, а не просто погоджене податкове зобов’язання за попередні звітні (податкові) періоди, і має від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту у звітному періоді, то частину такого від’ємного значення воно має зарахувати в рахунок погашення такого податкового боргу і відобразити дану суму в рядку 20.1 декларації. Разом з цим слід пам’ятати, що використовувати від’ємне значення для зарахування податкового боргу можна лише протягом поточного податкового періоду, тобто використовувати можна лише від’ємну різницю між поточним зобов’язанням та поточним податковим кредитом без урахування від’ємного значення попередніх періодів.
   
   Крім того, усім відома позиція податківців щодо наповнення бюджету виключно за рахунок надходжень від платників та їх вимоги щодо сплати податкових боргів саме коштами, а не шляхом проведення зарахувань.
   
   
   Станіслав Лаврінчук
    аудитор АФ «Є.С.Аудит»
   
   Дата підготовки 27.06.2013
По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Рубрика:

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • Лана
12.07.13 07:54

"Слід пам’ятати, що використовувати від’ємне значення для зарахування податкового боргу можна лише протягом поточного податкового періоду, тобто використовувати можна лише від’ємну різницю між поточним зобов’язанням та поточним податковим кредитом без урахування від’ємного значення попередніх періодів." - Уточненками снимаем ранее отраженный налоговый кредит (но не более чем за 12 мес. -ограничение в 365 дней), затем проводим эти налоговые как опоздавшие в текущем месяце - вот вам и отрицательное значение в текущей декларации. Погашаем налоговый долг ТЕКУЩИМ отрицательным значением... Для подстраховки (для самых осторожных) пишем бухгалтерскую справку, что потеряли налоговые (которые снимаем) или их протекающая крыша изничтожила. Затем типа их находим или восстанавливаем и включаем в текущий налоговый кредит. :)))

Ответить
  • кофе
12.07.13 08:08

согласна хороший выход для закона абсурда

Ответить
  • Pyka 3AKOHA
12.07.13 08:10

По хорошему, в строке 24 должен находится только не оплаченный НДС поставщикам. А весь оплаченный НДС должен подаваться на возмещение, путём заполнения стр.23.1 или 23.2. Сейчас многие возмутятся моей позицией. Но ничего не поделать, так по Закону. В случае, если плательщику подтвердят 23.2, то на КОР появится "виртуальная" переплата, которая будет зачтена в оплату долга.

Ответить
  • офигевшая
12.07.13 08:22

Руке Закона. Вам не кажется, что для того, чтобы жить по Зпкону, надо изучить Камасутру?

Ответить
  • Лана
12.07.13 08:25

Pyka 3AKOHA - Вот именно " В случае, если плательщику подтвердят 23.2" - но по моему многолетнему опыту возмещения НДС этот случай как правило оговаривается с руководством налоговой. Ежемесячно подаем декларацию с возмещением - просят сдать новый звитный без возмещения - типа я дура и ошиблась :) Затем, когда наше руководство согласует сумму возмещения с их планами, я сдаю уточненку... и только тогда мне очень быстро, в течение недели проводят проверку и согласовывают сумму возмещения. Следующий этап-получение денег на счет, но это уже отдельная тема и отдельные договоренности... Родственное нашим акционерам предприятие пробовало сделать все по закону, НДС им подтверждали три года... Мы не можем столько ждать, тратить деньги и нервы, т.к. у нас отвлекаются очень большие деньги из оборота. Если годик нам экспортерам не будут возмещать НДС - мы просто разоримся...

Ответить
  • Лілу
12.07.13 09:38

Для Лана По-перше:"Уточненками снимаем ранее отраженный налоговый кредит" - тут буде штраф 3% або 5% та пеня!!!! І по-друге: категорично не рекомендую "опоздавшие" включати до загальної частини поточої Деки, а - тільки через уточненку!

Ответить
  • Лана
12.07.13 10:48

Для Лілу Штрафа не будет, т.к. у нас в декларации отрицательное значение - мы его просто уменьшаем. Т.к. налога к уплате нет и не будет, то и штрафа не будет. Я всегда, несмотря ни на какие разъяснения налоговой включала в общую часть декларации опоздавшие налоговые. Мне кажется, что даже есть разъяснение налоговой, что так можно делать - мне просто некогда искать, квартальный отчет...

Ответить
  • Джаконда
12.07.13 11:15

Все правда Лана , в течении 365 дней мі можем включать налог. наклад. в текущем периоде!!!

Ответить
  • Хмель
12.07.13 12:39

Только вчера заплатила админштраф за то, что пролаченый налоговый кредит спустила в 24 строку, а не подала на возмещение, сумма чуть меньше 2тыс.грн. Так что Рука закона права (или прав), конечно, но из-за таких сумм совсем не хочется с возмещением заморачиваться...

Ответить
  • Старый бух.
12.07.13 13:32

Вызвали в налоговую и говорят что мы попали под никчемность сделки ,требуют уплатить НДС и сдать корректировки,пока говорят просим по хорошему,а то потом все перекроем и прийдется платить со штрафами. Что делать кто попадал в такую ситуацию. На вопрос покажите решение суда ,что фирма признана никчемной ,ответили что решения у них нет а отслеживаются все фирмы по цепочке.

Ответить
  • офигевшая
12.07.13 15:13

Старому бух. Попробуйте посмотреть на форуме http://buhgalter911.com/yaf/yaf_postst13913.aspx и это не единственное место, где это обсуждается!

Ответить
  • Лана
12.07.13 15:18

Для Старый бух. Если Вы сами все снимите и заплатите штрафы, Вы мало того, что облегчите им работу, еще и сделаете сами себя виноватыми... У нас частенько бывали такие ситуации - сегодня никчема, а завтра кто-то из цепи выиграл решение суда и наложка перестала доставать. Знакомая из отдела аудита сказала, что даже бывают такие случаи когда они с предприятия снимают расходы и кредит по никчеме, затем в первой цепи выигрывают суд и им приходится обратно все предприятиям возвращать. В любом случае, Вам решать, Вы лучше знаете что это была за сделка... переговорите если это возможно с поставщиком, может все не так уж и страшно. Если налоговая выйдет на проверку - снимет кредит по НДС и расходы по прибыли и вкатает штраф 25% от суммы снятых налогов. Если в цепи Ваше предприятие не крайнее, то нужно воевать с налоговой на разницу - мол пусть они дальше снимают доходы и НО, которые Вы перевыставили дальше - это тоже никчема. Если Вы крайние в цепи, то пытайтесь доказать, что сделка все же была. Если это сртоительные работы - можно заказать экспертизу, с товаром конечно сложнее... Вы можете затем обжаловать налоговое уведомление-решение в административном порядке или обратиться в суд. Мы недавно в суде проиграли такое дело, но только лишь потому, что предыдущий бух. провел недооформленные документы - не было подписи под печатью на акте ВР. Так как данный факт был зафиксирован в акте проверки (они дали на проверку документы по никчеме, даже предварительно их не просмотрев) уже ничего сделать было нельзя...

Ответить
  • Ольга
12.07.13 15:52

А что теперь подавать строку 24 уже никак нельзя? А разве подавать на возмещение в стр 23- это уже теперь обязанность? А НЕ ПРАВО??? Ну не хочу я воспользоваться своим правом,так что за это берут админштраф??? А по какой статье?

Ответить
  • Алиса в Стране чудес
12.07.13 16:24

Для Ольги. Почитайте ст.200 (п.3-23). Особенно обратите внимание, что устанавливается не право, а обязанность по декларированию отрицательного значения НДС. Сама время от времени перечитываю НК. Столько нового каждый раз для себя открываю!

Ответить
  • Алиса в Стране чудес
12.07.13 16:26

Да, Ольга, за ЭТО берут не только админштраф, но и особо продвинутые налоговые начасляют фин.санкции параллельно со снятием отрицательного значения НДС.

Ответить
  • Хмель
12.07.13 17:00

для Ольги... как сказала налоговая п.200.4 имеет "наказовий характер", т.к. есть выражение "если..., то", поэтому о праве на возмещение речи нет - это оказывается ОБЯЗАННОСТЬ

Ответить
  • Юрий
12.07.13 17:11

Насчет обязательности строки 23. Это ПРАВО, а не обязанность!!! Но налоговики сделали это обязанностью. Бороться с этим можно только с помощью лома (в судебном порядке - практика положительная). Других способов нет. По поводу подтверждения строки 23.2. Когда заполняется эта строка, то на лицевой счет эта сумма попадает сразу и автоматически (как и при заполнении строки 23.1, между прочим). Налоговики могут (!!!) потом (!!!) провести проверку и подтвердить или снять эту сумму. А могут и не проводить проверку! У меня никогда не проводили. Хотя, справедливости ради, крупных сумм в строку 23.2 я никогда и не заявлял. Максимум где-то в районе 100 тысяч.

Ответить
  • Алиса в Стране чудес
12.07.13 18:24

Юрий, перечитайте кодекс. Как вы голословно можете утверждать большими буквами то, что совсем не так? А обязательной проверке подлежат суммы возмещения свыше 100 тысяч. Это закреплено законодательно.

Ответить
  • Александра
12.07.13 19:33

Алиса в Стране чудес, но на карточку как ПЕРЕПЛАТА (правда, особенная), показатель строки 23.2 попадает СРАЗУ!!! Ну, а когда проводить проверку, каждая налоговая "решает" сама в зависимости от обстоятельств - иногда это делается в течение недели, иногда, например, у нас, проходило и месяца четыре - инспектора по возмещению были загружены проверками предыдущих периодов.

Ответить
  • kjlo
12.07.13 23:01

Интернет заработок в сети http://mir-zarabotka.ru

Ответить
  • Юрий
13.07.13 09:09

Алиса в Стране чудес, Кодекс (ст. 200, по крайней мере) я знаю можно сказать наизусть. Нет там требований об обязательности заявления возмещения! Там есть фразы, которые МОЖНО толковать так, что возмещение это обязанность (п. 200.4 НКУ). Но есть и другие фразы, которые можно толковать наоборот - что возмещение осуществляется только в том случае если "платник податку <...> прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування" (п. 200.7 НКУ). А если не принимал, то, соответственно, ни о каком возмещении и речи нет. Почему налоговики толкуют это как обязанность объясняла Александра в какой-то другой теме - если проверяется, то "порядка больше" и меньше "химии". Насчет законодательного закрепления обязательности проверок при бюджетном возмещении, то это уже Вы перечитайте Кодекс. Такого нет! Обязательность проверок это уже требование внутренних документов ГНСУ. На практике всегда проверяют возмещение деньгами на счет (23.1). А если возмещение на л/с (23.2), то, как правило, мелкие суммы не проверяют вообще.

Ответить
  • Алиса в Стране чудес
15.07.13 08:29

Александра, моментальность попадания отрицательного значения в КОР под сомнение я не ставила. Юрий, в п.200.4 четко прописано : если.., то.. А про принятие решения о возврате говориться после дополнительных условий (обороты, дата регистрации). А насчет законодательного закрепления обязательности проверок, то, практически, во всех законах обязывают соответсвующие органы разработать определенные порядки исполнения таких законов. Так что все подзаконные акты являются законодатеьными. Но это мое мнение (подтвержденное десятилетним опытом). А категоричность ваших высказываний в условиях того, как прописаны нынешние законы, недальновидно.

Ответить
  • ЛаЛа
15.07.13 09:15

В прошлом году и 6 гривень (!) отрицательного значения НДС в декларации налоговики не захотели принимать. Декларация была отправлена по электронке, после инспектор позвонила и умоляюще попросила меня отправить "нову звітну" без отрицательного значения НДС со словами: "Из-за шести гривень не нужны неприятности ни мне, ни Вам!"

Ответить
  • Юрий
15.07.13 11:03

Алиса в Стране чудес Алиса, я же призываю Вас следовать моим высказываниям. Я просто обращаю внимание, что ПРАКТИКА работы налоговиков и НОРМА ЗАКОНА у нас не дружат. И если уж говорить о категоричности высказываний, то, извините, но как мне кажется этим страдаете Вы, когда отождествляете практику с нормой. А я просто призываю более критично смотреть на эту практику и нормы законодательных документов, а не становиться подпевалой налоговиков. Я прекрасно понимаю, что норма закона и реальная жизнь это абсолютно разные вещи. И сам не бросаюсь с голой грудью под пулемет, и другим этого не советаю. И прекрасно знаю, что когда речь идет о возмещении (на 23.1) без ДОГОВОРЕННОСТЕЙ ничего не будет. Без договоренностей откажут однозначно, не особенно страдая при этом, как там отказ аргументировать. А в строку 23.2 я, например, ставлю свободно и никаких проблем с этим никогда не имел. Принимается как должное. Почему я ввязался в этот разговор? Потому что меня раздражает, когда когда практику работы налоговиков выдают за норму закона и особенно усердствуют в этом те, кто должен бы как раз критично смотреть на эту практику. А они почему то выступают в подтанцовке... Давайте все таки разделять эти вещи.

Ответить
Комментирование новости отключено
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям