Отключить рекламу

Подпишитесь!


24.07.13
3041 12 Печатать

Как предприятию учитывать наличные средства, собранные за оказанные населению услуги и оформленные расчетными квитанциями? Необходим ли в данном случае кассовый аппарат и какие штрафные санкции могут быть применены к предприятию за его неиспользование?

   Мале колективне підприємство, яке є платником єдиного податку (4 група), надає населенню послуги з вивезення твердих побутових відходів (далі – ТПВ). Для розрахунків за надані послуги використовуються розрахункові книжки (аналогічні книжкам розрахунків за електроенергію, водопостачання та інші комунальні послуги). Частково населення оплачує послуги через банк, а частково – майстру, який збирає гроші безпосередньо в момент надання послуги (вивезення сміття) поряд з місцем проживання платників. В цей же день зібрані кошти оприбутковуються в касу підприємства за прибутковим ордером від імені майстра (в бухобліку використовується рахунок 37 «Розрахунки з підзвітними особами») з додаванням корінців квитанцій від населення, після чого гроші здаються в банк.
   
   Чи є правильним такий облік та чи має право підприємство збирати готівкові кошти за надані послуги по розрахунковим квитанціям? Які штрафні санкції можуть бути застосовані до підприємства, якщо касовий апарат є необхідним в даній ситуації?

   
   Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (РРО) застосовуються фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. При цьому зауважимо, що для юридичних осіб немає значення, яка система оподаткування ними застосовується.
   
   Статтею 2 цього Закону встановлено, що розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
   
   Порядок проведення розрахунків визначено ст. 3 Закону № 265. Однак п. 1 ст. 9 цього Закону встановлено норму, за умови виконання якої РРО та розрахункові книжки (належним чином зброшуровані та прошнуровані книжки, зареєстровані в органах державної податкової служби України) не застосовуються, а саме: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
   
   Відповідно до норм ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
   
   Підставою вважати, що підприємство надає саме власні послуги з вивезення ТПВ може бути наявність у такого суб'єкта господарювання на балансі основних засобів у вигляді автомобілів спеціального призначення, які безпосередньо використовуються у господарській діяльності такого підприємства, використання власної робочої сили тощо.
   
   Отже, для застосування норми п. 1 ст. 9 Закону № 265 повинні одночасно виконуватись такі умови:
   
   – підприємство не повинно відноситись до підприємств торгівлі та громадського харчування;
   
   – підприємство надає власні послуги з вивезення ТПВ;
   
   – проведення розрахунків здійснюється у касі (касах) підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі – Положення № 637).
   
   Додатково повідомляємо, що у сфері комунальних послуг дозволено проводити розрахунки без застосування РРО, але з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) за умови проведення цих розрахунків вдома у споживача лише за надання послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання в селах. Це передбачено п. 25 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
   
   Щодо розрахункових книжок за комунальні послуги (не плутати з РК!). Вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення) є комунальною послугою і входить до Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869.
   
   Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а у п. 1 ч. 3 ст. 20 зазначено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
   
   Тобто укладення договору про надання житлово-комунальних послуг є обов'язком як для виконавця послуг, так і споживача.
   
   Взаємовідносини між споживачем і виконавцем з вивезення побутових відходів регулюються договорами, укладеними згідно з Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 529.
   
   Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII договір – це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі – розрахунковий документ).
   
   Таким чином, розрахункова книжка, про яку йдеться у запитанні, є документом, що підтверджує вчинення правочину, та містить інформацію щодо ціни послуги. Але з точки зору Закону № 265 та Положення № 637 така розрахункова книжка не є розрахунковим документом, оскільки не відповідає вимогам, що визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі – Положення № 614).
   
   З урахуванням вищенаведеного вважаємо, що збирання готівки зі споживачів безпосередньо за місцем їх проживання можливе лише з використанням зареєстрованого у встановленому порядку портативного РРО. Реєстрація РРО проводиться відповідно до Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі – Порядок застосування РРО). Портативні РРО реєструються на загальних підставах, окремого порядку їх реєстрації чинним законодавством не передбачено.
   
   Як визначено п. 1.2 Положення № 637, каса – приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
   
   Таке місце здійснення готівкових розрахунків як «вдома у споживача» не визначено законодавством, але відповідно до Положення № 614 воно підпадає під визначення господарської одиниці як об'єкт, де надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
   
   Згідно із абз. 3 п. 2.6 Положення № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
   
   Рекомендуємо ознайомити працівника підприємства (уповноваженого здійснювати розрахункові операції) з нормативними документами, що регулюють правила використання РРО, – Порядком застосування РРО, а також з Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 (далі – Порядок ведення КОРО і РК). Крім того нагадаємо, що у випадках, коли виконання обов'язків з обслуговування матеріальних цінностей є основною трудовою функцією працівника (про таку істотну умову працівника попереджають при укладенні трудового договору), з ним має укладатись договір про повну матеріальну відповідальність.
   
   Щодо бухгалтерського обліку готівкових операцій. Для забезпечення належного обліку обігу готівкових коштів, з метою оперативного контролю за рухом матеріальних цінностей підприємства, рекомендуємо у бухгалтерському обліку використовувати субрахунки другого, третього порядків із збереженням кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291. Наприклад, каса підприємства – субрахунок 301/1; господарська одиниця (умовно – розрахунки вдома у споживача) – субрахунок 301/2 і так далі. Або вести аналітичний облік окремо за кожною касою.
   
   Згідно з п. 4.4, 4.5 Порядку застосування РРО та п. 7.5 Порядку ведення КОРО і РК у КОРО, зареєстрованій на господарську одиницю, повинні відображатися щоденні записи про рух готівки, суми розрахунків із покупцями, дані про «службове внесення» та «службову видачу».
   
   У разі самостійного здавання матеріально відповідальною особою (продавцем) виручки до банку підтвердним документом буде відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відтиском печатки (штампа) банку. У такому разі сума «службової видачі», зафіксована у КОРО, має дорівнювати сумі, зарахованій на розрахунковий рахунок.
   
   В бухгалтерському обліку підприємства на підставі наданих матеріально відповідальною особою первинних документів (фіскальних звітних чеків, квитанції банку) рух готівки відобразиться таким чином:
   
   – надходження виручки – за дебетом субрахунку 301/2 «Каса в національній валюті / розрахунки вдома у споживача» з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації»;
   
   – зарахування готівки на розрахунковий рахунок – за дебетом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» з кредитом субрахунку 301/2 «Каса в національній валюті / розрахунки вдома у споживача».
   
   У разі здавання готівки до каси підприємства з оформленням прибуткового касового ордера операція відобразиться так: за дебетом субрахунку 301/1 «Каса в національній валюті / каса підприємства» з кредитом 301/2 «Каса в національній валюті / розрахунки вдома у споживача».
   
   Щодо відповідальності за порушення порядку оприбуткування готівки на підприємстві. Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265 у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
   
   – вчинене вперше – 1 гривня;
   
   – вчинене вдруге – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
   
   – за кожне наступне вчинене порушення – у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
   
   Згідно із ст. 1551 КпАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 85 грн.) і на посадових осіб – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн.).
   
   У разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення особами, яких було піддано адміністративному стягненню, накладається штраф:
   
   – на осіб, які здійснюють розрахункові операції, – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн.);
   
   – на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.).
   
   Крім того, ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95 передбачено штрафну санкцію за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування суб'єктами господарювання у касах готівки.
   
   На нашу думку, в наведеній нормі маються на увазі такі випадки порушень, при яких суб’єкт господарювання саме приховує виручку (неоприбуткування), приховує частину виручки (неповне оприбуткування) чи оприбутковує виручку пізнішою датою, ніж вона фактично отримана (несвоєчасне оприбуткування). Але податківці та НБУ дотримуються іншої точки зору, тому не виключаємо спробу контролерів застосувати санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої за допомогою РРО суми. А підприємству доведеться в судовому порядку оскаржувати правомірність нарахування штрафних санкцій та домагатися скасування відповідних рішень податкового органу.
   
   Ольга Пономаренко
   ТОВ АФ «Профі-Аудит»
   
   Дата підготовки 02.07.2013

По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • Елена
25.07.13 00:44

Вот уж таки да, а то мы с Вами наличку не сможем надеребанить, им 150, себе -150 совесть сохранять нужно!

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • **
25.07.13 05:52

"ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95 передбачено штрафну санкцію за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування суб'єктами господарювання у касах готівки." Указ президента не является законом. Поэтому с 01.01.2011 "податкивци" не имеют права применять предусмотренные указом штрафные санкции.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • ежик
25.07.13 11:20

Проще всего дать работнику кассовые ордера чистые не зарегистрированные и пусть выписывает по месту збора мусора, а во второй половине дня или утром следующего дня здает деньги и ордера в кассу, кассир регистрирует оприходует так еазываемую виручку и отнесет в банк на счет . Проводки по бух учету: Дт 301(каса) Кт 3771 (розрахунки з іншими дебеторами (у розрізі замовлень), замовленнями і буде договори укладені з населенням. Нарахування за вивезення сміття : Дт 3771 Кт 703 (нараховано дохід від реалізації робіт і послуг).

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • ежик
25.07.13 11:21

Деньги сдали в банк Дт 311 Кт 301

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • gafi
25.07.13 15:31

Да, действительно, является ли указ бывшего президента законом на фоне НК???

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • MaXnO
25.07.13 19:35

Интересная проводка была у бухгалтера...Каким образом оформлялся авансовый отчет????Не проще ли было от имени клиентов класть деньги на р.счет через банк?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Inspector
25.07.13 20:01

Согласен (что бывает редко) - только портативный РРО. И никаких чистых бланков приходников.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ольга
26.07.13 08:57

А разве на едином налоге нужен кассовый аппарат?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • украинка
26.07.13 12:31

Поддерживаю MaXnO : 1. Договор поручения между ООО и ФЛ , что ФЛ поручает оплатить деньги за услугу в банк. 2. Договор с банком о приеме платежей от населения, и сдаем деньги на р.счет минуя кассу предприятия

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Аноним
27.07.13 11:22

А что делать фермеру, продающему на поле с/х продукцию? накладные выписывает, деньги налом получил и вечером в банк привез. В банке проводят как внесена выручка от Ф/Х за с/х продукцию через ИВАНОВАПЕТРОВА? Просит изменить формулировку как оплата от ИВАНОВАПЕТРОВА за с/х товар, говорят нельзя!? Раньше можно было. Что подскажете?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться