Ответы на вопросы "горячей" телефонной линии на тему: "Упрощенная система налогообложения для физических лиц"

   4 липня 2013 року у редакції журналу «Вісник податкової служби України» проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Спрощена система оподаткування для фізичних осіб» за участю начальника відділу адміністрування податків, зборів із самозайнятих осіб Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Тетяна Аркадіївна Федченко.
   
   Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.
   
   
   
   
    1. Який строк подання Податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (далі — Податкова декларація) платником єдиного податку другої групи, що відмовляється від спрощеної системи оподаткування протягом року?
   
   Пунктом 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Податковий кодекс) визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої групи є календарний рік.
   
   Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до територіального органу Міндоходів України заяву.
   
   Відповідно до пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (за умови відсутності непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
   
   Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
   
    Отже, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи, яка відмовляється від спрощеної системи оподаткування протягом року, зобов’язана подати до територіального органу Міндоходів України Податкову декларацію за податковий (звітний) квартал, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування, у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
   
   
   
   
    2. Чи передбачено збільшення ставки єдиного податку для платника єдиного податку в разі оформлення найманого працівника?
   
   Нормами Податкового кодексу не передбачено збільшення ставок єдиного податку для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку, які здійснюють діяльність з використанням найманої праці. При цьому в разі оформлення найманого працівника зазначені платники повинні дотримуватись умов перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлених п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу щодо граничної кількості найманих осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
   
   Слід зазначити, що відповідно до пп. 6 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу в разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення.
   
   
   
   
   
   
   Відповідно до пп. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до територіального органу Міндоходів України Податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п’ятої групи.
   
   При цьому у Податковій декларації окремо відображаються: обсяг доходу, оподатковуваний за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп; обсяг доходу, оподатковуваний за ставкою 15%; обсяг доходу, оподатковуваний за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 розділу XIV Податкового кодексу; авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 цього Кодексу.
   
   Згідно з п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку третьої — шостої груп подають до територіального органу Міндоходів України Податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
   
   Отже, платник єдиного податку, який протягом року самостійно прийняв рішення про зміну групи платника єдиного податку, подає до територіального органу Міндоходів України Податкову декларацію з наростаючим підсумком у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи (показники господарської діяльності): для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник, — показники за минулий період; для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (нова група) такий платник, — показники за податковий (звітний) період.
   
   
   
   
    4. Як визначається дохід за попередній календарний рік у разі прийняття фізичною особою — підприємцем рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з наступного кварталу?
   
   Згідно з пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до територіального органу Міндоходів України не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
   
   Перехід на спрощену систему оподаткування зазначеного суб’єкта господарювання може бути здійснено за умови, що протягом календарного року, який передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.
   
   До поданої заяви додається Розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу.
   
   Зазначений Розрахунок затверд­жено наказом Мінфіну України від 20.12.2011 р. № 1675.
   
   Таким чином, у разі прийняття фізичною особою — підприємцем рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з наступного кварталу заява до територіального органу Міндоходів України подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового кварталу разом із Розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, з урахуванням запланованої суми отримання доходу за період, що залишився до кінця кварталу після подання заяви.
   
   
   
   
    5. Чи може платник єдиного податку другої групи, який надав послуги неплатнику єдиного податку, у зв’язку з чим перейшов на сплату інших податків і зборів, з наступного року бути платником другої групи?
   
   Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до платників єдиного податку другої групи належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 грн.
   
   Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.
   
   Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, згідно з нормами Податкового кодексу може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до територіального органу Міндоходів України не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. До заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
   
   Перехід на спрощену систему оподаткування зазначеного суб’єкта господарювання може бути здійснено за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.
   
   Отже, фізична особа — підприємець має право у наступному році здійснювати діяльність за спрощеною системою оподаткування за умови дотримання нею вимог, установлених п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.
   
   
   
   
    6. Чи має право фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, враховувати документально підтверджені витрати, що були фактично понесені під час здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування?
   
   Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу, п. 177.2 якої визначено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.
   
   До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ Податкового кодексу (п. 177.4 ст. 177 цього Кодексу).
   
   Таким чином, оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати фізичної особи — підприємця, яка застосовує загальну систему оподаткування, формуються при отриманні доходу, то така фізична особа — підприємець має право врахувати суму витрат, безпосередньо пов’язану з отриманням доходу, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони фактично були понесені.
   
   
   
   
    7. Чи продовжується термін подання заяви щодо обрання третьої та п’ятої груп платниками єдиного податку, а також новоствореними фізичними особами — підприємцями, якщо 10 день з дня державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день?
   
   Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої — шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу).
   
   Якщо 10 день з дня державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, то термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування третьої та п’ятої груп для новостворених фізичних осіб — підприємців не продовжується.
   
   Слід зазначити, що заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням норм п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу не є податковою декларацією (розрахунком).
   
   
   
   
    8. За якою формою платники єдиного податку п’ятої групи ведуть книги обліку доходів та обліку доходів і витрат?
   
   Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку ведуть облік доходів у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 та 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 цього Кодексу.
   
   Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
   
   Форма Книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
   
   Платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
   
   До затвердження Міністерством доходів і зборів України форм Книги обліку доходів платників єдиного податку п’ятої групи, які не є платниками ПДВ, та Книги обліку доходів та витрат платників єдиного податку п’ятої групи, які є платниками ПДВ, платникам слід використовувати форми книг, затверджені наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637.
   
   
   
   
    9. Чи має право платник єдиного податку другої групи надати нежитлове приміщення в оренду, площа якого 60 м2, фізичній особі — підприємцю, який застосовує загальну систему оподаткування?
   
   Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1 000 000 грн.
   
   При цьому зазначене не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для цієї групи.
   
   Третю групу можуть обрати фізичні особи — підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб, обсяг доходу не перевищує 3 000 000 грн.
   
   Згідно з п. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.
   
   № 435-IV власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом. Це положення також стосується використання майна, що надається в оренду підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування.
   
   Водночас пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м2.
   
   Отже, якщо площа майна, що належить на правах власності фізичній особі та надається в оренду, не перевищує норми, встановлені пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу, то така фізична особа — підприємець, яка має намір надати в оренду нежитлове приміщення, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання вимог, встановлених п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.
   
   
   
   
    10. Чи має право платник єдиного податку другої групи на звільнення від сплати єдиного податку на період декретної відпустки найманого працівника на підставі п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу? Інших працівників такий платник не має.
   
   Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу однією з умов перебування фізичних осіб — підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.
   
   Згідно з п. 295.5 ст. 295 вищеза­значеного Кодексу платник єдиного податку першої та другої груп, який не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також на період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
   
   Тобто фізична особа — підприємець має можливість не сплачувати єдиний податок у період відпустки, відповідно, не проводячи на цей час господарську діяльність. Зокрема, звільнення від сплати єдиного податку надається на один календарний місяць на рік тільки тим платникам єдиного податку, у яких немає найманих працівників, тобто осіб, з якими укладено трудові договори.
   
   При цьому підприємець сплачує інші податки, єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування за місяць перебування у відпустці та подає податкову звітність у встановлені строки. Для підтвердження періоду відпустки підприємець повинен подати заяву у довільній формі до територіального органу Міндоходів України за місцем обліку.
   
   
   
   
    11. Чи має право платник єдиного податку другої групи продавати товар юридичній особі — неплатнику єдиного податку?
   
   Нормами пп. 2 пп. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу визначено, що платником єдиного податку другої групи є фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.
   
   Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.
   
   Таким чином, платники єдиного податку другої групи не мають право здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, юридичним особам — неплатникам єдиного податку, проте обмеження продажу товарів платниками єдиного податку другої групи юридичним особам — неплатникам єдиного податку законодавством не передбачено.