Отключить рекламу

Подпишитесь!


19.08.13
738 11 Печатать

Расходы на получение сертификата по МСФО

   Сучасний бухгалтер дедалі частіше стикається з необхідністю мати міжнародний сертифікат для складання фінансової звітності за міжнародними стандартами. Непоодинокі випадки, коли працівники бухгалтерської служби отримують такі сертифікати в процесі трудової діяльності та за рахунок працедавця. Тому виникає питання щодо включення до витрат підприємства вартості процедури його отримання.
   
   Спочатку зазначимо, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» від 30.11.2011 р. № 1223 передбачений перелік суб’єктів господарювання, зобов'язаних складати міжнародну фінансову звітність. Зокрема, до них належать:
   
   • ПАТ, страховики і банки з 1 січня 2012 року повинні складати фінзвітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ);
   
   • підприємства, які надають фінпослуги, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) мають звітувати за МСФЗ1 з 1 січня 2013 року;
   
   • підприємства, котрі провадять допоміжну діяльність у сферах фінпослуг і страхування (група 66 КВЕД ДК 009:2010), – з 1 січня 2014 року.
   
   Отже, право на включення до складу податкових витрат підприємства вартості навчання регламентоване ст. 140 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі – ПКУ), а саме пп. 140.1.3, відповідно до якого до складу податкових витрат відносяться такі види витрат:
   
   • витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації – витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах обов'язкова для виконання певних умов ведення господарської діяльності, у тому числі, але не виключно вищих та професійно-технічних навчальних закладах фізичних осіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудових відносинах з платником податку), які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності не менше трьох років;
   
   • витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.
   
   Під час здійснення витрат на підвищення кваліфікації, що не є обов’язковою, такі витрати можна врахувати у складі податкових лише за дотримання трьох умов абз. 2 пп. 140.1.3 ПКУ:
   
   - підвищення кваліфікації працівника здійснюється у вітчизняному навчальному закладі (незалежно від форми власності), що має відповідну ліцензію;
   
   - отримання сертифіката, свідоцтва відповідної кваліфікації працівником обов’язкове для провадження господарської діяльності;
   
   - укладення письмового договору про взяте таким працівником зобов’язання відпрацювати не менше трьох років.
   
   УВАГА! Відповідно до пп. 165.1.21 ст. 165 ПКУ якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, коли закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
   
   Як бачимо, цими нормами передбачена можливість не лише навчання, але й професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, які, по суті, є складовими загального процесу навчання, але за певних умов. Нормами п. 2.2 Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженого наказом Мінпраці і Міносвіти від 26.03.2001 р. № 127/151, визначені такі види професійного навчання кадрів:
   
   • початкова професійна підготовка робітників;
   
   • перепідготовка робітників;
   
   • підвищення кваліфікації робітників;
   
   • перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації, стажування керівників, професіоналів і фахівців.
   
   Також відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 336 від 29.12.2004 року, бухгалтер повинен знати: «закони України; Укази Президента України, постанови, розпорядження, рішення Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Державної податкової адміністрації України з питань правових засад регулювання господарської діяльності підприємства, положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти Міністерства фінансів України щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а також методичні документи міністерства та інших центральних органів виконавчої влади щодо галузевих особливостей застосування положень (стандартів) бухгалтерського обліку; основи технології виробництва продукції, порядок оформлення операцій і організацію документообігу за розділами обліку, форми та порядок розрахунків, порядок приймання, зарахування на баланс, зберігання і витрат коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей; правила проведення інвентаризацій активів та зобов'язань; економіку, організацію виробництва, праці та управління; податкову справу, основи цивільного права; трудове, фінансове, господарське законодавство» (витяг із закону).
   
   Прочитавши зазначені нормативні документи, на нашу думку, витрати на навчання та отримання сертифіката з МСФЗ підприємство має право віднести до податкових витрат, оскільки отримання цього документа є необхідним для виконання певних умов ведення господарської діяльності (ст. 140 ПКУ), і виконання яких вимагає постанова КМУ № 1223.
   
   Але ознайомившись з листами-роз’ясненнями ДПСУ від 18.01.2012 року № 731/5/14-1516 та Міністерства фінансів України від 13.02.2012 року № 31-08410-07-29/3418, бачимо, що ні.
   
   Державні органи мотивують таку заборону тим, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Довідником кваліфікаційних характеристик професій вимог щодо наявності в бухгалтера сертифіката з Міжнародних стандартів фінансової звітності та проходження навчання для його отримання не передбачено.
   

По материалам АФ "Де Візу"
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • доброжелатель
20.08.13 07:52

получение сертификата МСФО - это вообще не обучение. Так что п.п.140 НКУ здесь вообще ни при чем. Это скорее расходы на информационно-консультационные услуги в зависимости от того, что сформулировано в договоре и в акте.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Аноним
20.08.13 08:59

На заметку При досрочном расторжении договора предприятие обязано увеличить доход в сумме фактически понесенных им расходов на обучение и/или профессиональную подготовку, которые были включены в состав его расходов. В результате увеличения дохода необходимо начислить пеню в размере 120 % учетной ставки НБУ за каждый день недоплаты, заканчивая днем увеличения дохода. Расчет пени производится исходя из размера учетной ставки НБУ, которая действовала на день включения расходов на оплату обучения в состав расходов

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Марина
20.08.13 09:04

Причем здесь "або до закінчення третього календарного року від року, коли закінчується таке навчання". Каждый курс - 2,5 мес. У них как всегда кони-люди.... все в кучу.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Аноним
20.08.13 09:52

для Марина - имеется в виду Договор об отработке три года согласно полученной специальности на данном предприятии

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Кузя
20.08.13 11:01

После курсов МСФО специальность не возникает, вообще-то. И автом почему-то выделил "підвищення кваліфікації працівників" но не выделил продолжение "робітничих професій". Бухгалтер - не рабочая специальность. Поэтому, при составлении договора нужно в предмете указывать информационно-консультационные услуги по составлению отчетности по МСФО или что-то в этом духе. Про три года отработки, вообще не из этой оперы, на мой взгляд.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Петя
21.08.13 08:59

Внимательно читайте ч. 2 п. 140.1.3 "... зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності...". Речь идёт про профессионально-техническое и высшее образование и получения документа государственного образца (диплома). В данном случае договор об отработке заключать не надо, а на затраты можно отнести при условии, что такое повышение квалификации предусмотрено законодательством (в т.ч. Довідником кваліфікаційних характеристик професій). Хотя по сути, такое "обучение" проще всего оформить как информационно-консультационные услуги по практическому применению МСФО.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться