Отключить рекламу

Подпишитесь!


27.08.13
1963 8 Печатать

Потеря железнодорожного билета во время командировки

   Під час службових відряджень з працівниками трапляються прикрі випадки, такі як втрата речей, документів тощо. Розглянемо ситуацію, коли співробітник загубив залізничний квиток під час службової поїздки.
   
   Відповідно до п. 16 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон № 59 від 13.03.1998 р. окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням).
   
   Зауважимо, що ця Інструкція застосовується лише для установ, які повністю або частково утримуються з бюджету. Також звертаємо увагу на те, що з 22.07.2011 року втратив чинність наказ ДПАУ № 260 «Про затвердження форми посвідчення про відрядження». Отже, наразі для виплати добових необхідно лише наказ про відрядження.
   
   Що стосується квитка, то цей документ вважається грошовим згідно з Інструкцією про план рахунків бухгалтерського обліку № 291 (далі – Інструкція № 291).
   
   Придбаний до відрядження по безготівковому розрахунку проїзний документ (квиток) згідно з Інструкцією № 291 повинен обліковуватися на рахунку 333 «Грошові кошти в національній валюті» та на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку». Відповідно видача проїзного документа повинна відбуватися під розпис одержувача шляхом реєстрації в Книзі видачі проїзних документів або складання акта на видачу грошового документа. На підставі останнього відбувається списання такого документа з рахунку 333 «Грошові кошти в національній валюті» та позабалансового рахунку 08 «Бланки суворого обліку».
   
   Відповідно до пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник повинен подати звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за тим, у якому він завершує відрядження.
   
   Тобто працівник, який є платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), повинен надати звіт про відрядження до закінчення п’ятого банківського дня після закінчення такої поїздки. В іншому випадку грошові кошти, які він отримав, можуть бути визнані додатковим благом та оподатковуватимуться ПДФО. Також відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ в разі оподаткування надміру витрачених платником податку коштів на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки застосовується натуральний коефіцієнт.
   
   У зв’язку з тим, що згідно з п. 23 постанови Кабінету Міністрів України № 252 від 19.03.1997 року «Про послуги пасажирського перевезення» загублені чи викрадені проїзні та перевізні документи не поновлюються, отже, працівник, який втратив квиток, не зможе його відновити. Разом із звітом про відрядження співробітник повинен надати пояснювальну записку та вказати причини, що спричинили втрату проїзного документа.
   
   Відряджений, який отримав квиток під розпис та втратив його, фактично унеможливив віднесення витрат щодо втраченого грошового документа на витрати підприємства.
   
   Однак відповідно до пп. 140.1.7 ПКУ при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, а саме: на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами його керівних органів, у межах фактичних витрат відрядженого на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем службової поїздки (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання в готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оформлення закордонних паспортів, оплату телефонних розмов, обов'язкове страхування, дозволів на в'їзд (віз), інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв' язку зі здійсненням таких витрат.
   
   Зазначені витрати можуть бути віднесені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують їх вартість у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, включаючи чартерні рейси, рахунки, отримані з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи. Якщо керівництвом було прийнято рішення компенсувати працівникові витрати, не підтверджені відповідними документами, то:
   
   1) для того, щоб співробітник не повертав до каси суму, яку він витратив на проїзд у відрядженні (частину авансу), але на яку не має підтвердних (первинних) документів, йому слід подати керівникові заяву з проханням компенсувати такі витрати, зазначивши причину втрати документів. У такому випадку, якщо директор дозволить врахувати такі витрати у складі відрядних, то суми, витрачені на проїзд і не підтверджені первинними документами, повертати до каси не потрібно;
   
   2) відповідно до п. 170.9 ПКУ сума, не підтверджена документально, але все ж таки компенсована підприємством, вважатиметься надміру витраченою. А її слід оподаткувати ПДФО за ставкою 15% (або 17% – залежно від розміру доходу) (пп. 164.2.11 та п. 167.1 ПКУ). Причому під час нарахування ПДФО потрібно скористатися правилами п. 164.5 ПКУ та застосувати відповідний коефіцієнт (1,176471 або 1,204819 – залежно від ставки податку). Його утримує підприємство за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а якщо коштів не вистачить, то за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців. I так до повної сплати належного податку (пп. 170.9.1 ПКУ).
   

По материалам АФ "Де Візу"
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • Ольга
28.08.13 08:28

У нашего предприятия есть договор с агентством по продаже ж/д билетов. В таких случаях мы просили у них выдать справку о том. что на имя такого-то сотрудника был выписан билет с таким-то номером на такие-то даты и т.п. И не нужно было никакой ндфл

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Я
28.08.13 10:25

Навіщо приміняти натуральний коєфіціент?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • офигевшая
28.08.13 10:58

У меня тоже вопрос о коэффициенте - зачем?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Наталья
28.08.13 12:00

Коэффициент применяется для того что стоимость билета - (это сумма выданная на руки), а налог удерживают с начисленного дохода. к примеру стоимость билета 200,00грн. Применяем коэффициент 1,176471 (это если налог 15%) 200,00*1,176471=235,29 С этой суммы берем 15% НДФЛ будет 235,29*15%=35,29(который нужно удержать с сотрудника) и получается 235,29-35,29(НДФЛ)=200,00(стоимость билета)

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Я
28.08.13 12:07

Податок можна знайи пропорцією: 200 грн - це 85%, а х - це 15%, отримуємо податок 35,29 грн. А натуральний коефіцієнт, це трошки інше.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Кузя
28.08.13 13:24

Для Я. Ну а как коефициент вычисляется? 100/(100-15(или 17)). Те же пропорции.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • ******
28.08.13 19:49

Да, Наталья права....Доход работника - это стоимость билета вычисленная по обычным ценам (которую указал работник в заявлении). Т.е. доход получается в неденежном виде и для перевода его в деньги используется коэффициент. Просто получается, что работодатель подарил работнику билет :) :) :) А чтобы избежать данного коэффициента, думаю, работнику проще написать в заявлении, что не билет, а деньги он потерял, а "добрый" руководитель ему простил. Все-равно в расходы не отнесешь, а НДФЛ в любом из этих случаях...

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • ******
28.08.13 19:49

Всем нужно просто вспомнить или обратиться к ст.164.5 НКУ: Порядок определения базы налогообложения при начислении доходов в неденежной форме регламентирует пункт 164.5 ст. 164 НКУ. При начислении доходов в любых неденежных формах база налогообложения определяется как стоимость такого дохода, определенная по обычным ценам, умноженная на так называемый «натуральный» коэффициент, который рассчитывается по формуле: К = 100 : (100 - Сн), где К — коэффициент; Сн — ставка налога, установленная для таких доходов на момент начисления.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться