Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


12.09.13
3819 1 Печатать

Применяются ли финансовые санкции при корректировке задекларированных показателей бюджетного возмещения?

   Чи застосовуються фінансові санкції при коригуванні задекларованих показників бюджетного відшкодування?
   
   Відповідальність за завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування передбачена п. 123.1 ПКУ. В такому випадку на платника податку накладається штраф у розмірі 25 відсотків від завищеної суми бюджетного відшкодування, а при повторному порушенні протягом 1095 днів – штраф у розмірі 50 відсотків від такої суми. Однак слід звернути увагу, що вказані санкції застосовуються у випадку, якщо порушення виявив контролюючий орган.
   
   А яка ж відповідальність передбачена для платника у випадку, якщо він самостійно виявив завищення суми бюджетного відшкодування?
   
   Порядок виправлення помилок у податковій звітності передбачено п. 50.1 ПКУ, згідно з яким у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строку давності, встановленого ст. 102 ПКУ, – 1095 днів) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. При цьому платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
   
   Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний (за винятком випадків, встановлених п. 50.2 ПКУ):
   
   а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
   
   б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
   
   Як бачимо, необхідність сплати штрафу при самостійному виправленні помилки виникає лише у випадку появи недоплати.
   
   Тобто якщо виправлення помилки в рядку 23.1 або 23.2 Податкової декларації з податку на додану вартість призвело до необхідності сплати податку у періоді, за який виправляється помилка (збільшилось значення рядка 25.1 Декларації), то в такому разі виникає необхідність сплати штрафу, який передбачено п. 50.1 ПКУ (3 % або 5 %).
   
   Водночас, зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування не завжди призводить до виникнення недоплати. Зокрема, в результаті виправлення помилки може зменшитись лише абсолютне значення рядка 23.1 або 23.2.
   
   Чи необхідно сплачувати штраф у такому випадку?
   
   За час дії ПКУ офіційних роз’яснень з цього приводу податківці не надавали. До прийняття Кодексу, у період чинності Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон) подібна норма була закріплена в його п. 17.2. Вона передбачала, що у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків від суми такої недоплати, штрафи, визначені пп. 17.1.2 – 17.1.7 Закону, а також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються.
   
   Під час чинності Закону наказом ДПАУ від 22.10.2002 р. № 503 було затверджено податкове роз'яснення, в якому вказано, що у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє помилку, яка призвела до завищення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування, але ця сума не була відшкодована з бюджету (в т. ч. не була повернута на банківський рахунок платника податків чи зарахована в рахунок погашення інших податкових зобов'язань платника податків), штрафна санкція у розмірі 10 відсотків від суми недоплати, визначена п. 17.2 Закону, до такого платника податків не застосовується.
   
   На нашу думку, аналогічний підхід повинен застосовуватись і в даний час. Тобто якщо заявлена в рядку 23 Декларації сума бюджетного відшкодування була повернута на банківський рахунок платника податку або фактично зарахована в рахунок погашення його податкових зобов’язань, при уточненні завищеного показника бюджетного відшкодування необхідно сплатити штраф, передбачений п. 50.1 ПКУ. Якщо ж цього не відбулося, підстав для сплати штрафу не вбачається.
   
   На окрему увагу заслуговує питання повернення до бюджету зайво отриманої суми бюджетного відшкодування (якщо відшкодування відбулося грошовими коштами).
   
   В результаті уточнення (зменшення) значення бюджетного відшкодування, яке було фактично отримано, в картці особового рахунку платника податку повинна сформуватись сума недоїмки. У зв’язку з цим неправомірно отримана сума бюджетного відшкодування повинна бути повернута платником до бюджету.
   
   Слід врахувати й те, що чинним законодавством не врегульовано процедуру повернення надлишково отриманих на поточний рахунок сум бюджетного відшкодування. Тому, у разі коригування (зменшення) рядка 23 Декларації та прийняття рішення про повернення отриманих сум бюджетного відшкодування, рекомендуємо перед поданням уточнюючих розрахунків узгодити з податковим органом за місцем реєстрації напрямок повернення таких коштів.
   
   Зауважимо, що незважаючи на факт сплати штрафу у зв’язку із самостійним виправленням помилки трапляються випадки, коли податкові органи додатково застосовують і фінансову санкцію згідно з п. 123.1 ПКУ.
   
   Даною нормою встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
   
   Повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
   
   На нашу думку, підстав для застосування санкції за п. 123.1 ПКУ немає, оскільки факт заниження виявляє не податковий орган, а платник податку, а сама помилка виправлена в порядку, передбаченому ПКУ.
   
   Окрім штрафів, про які йшлося вище, не виключаємо, що податкові органи наполягатимуть і на сплаті пені за весь час неправомірного користування отриманими бюджетними коштами.
   
   Враховуючи те, що бюджетному відшкодуванню (для сум понад 100 тис. грн.) передує документальна позапланова перевірка згідно з пп. 78.1.8 ПКУ, звертаємо увагу на те, що уточнення показників бюджетного відшкодування за перевірний період, відповідно до п. 50.3 ПКУ, надає податківцям право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.
   
   Також практика свідчить, що іноді представники податкових органів кваліфікують подання податкової декларації, в якій завищено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, як шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 Кримінального кодексу).
   
   Зазначена стаття передбачає санкцію у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
   
   За такі ж дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, передбачена відповідальність у вигляді штрафу від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
   
   Тож не зайвим буде ще раз наголосити, що з бюджетним відшкодуванням потрібно бути вкрай уважним.
   
   
   Сергій Кучеренко
    аудитор
    Аудиторська група «Гарантія-Аудит»
   
   Дата підготовки 29.08.2013
По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Рубрика:

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
Комментирование новости отключено
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям