Возмещение НДС через казначейские векселя

   У серпні нинішнього року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 04.07.2013 року № 391-VII. Він надає право Кабінету Міністрів України реструктурувати фактичну бюджетну заборгованість за визначеними видатками державного бюджету, що виникла станом на 1 січня 2013 року, у встановлених обсягах шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до п’яти років з дохідністю 5 відсотків. Право видачі таких векселів надали органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Як це пов’язано з відшкодування податку на додану вартість?
   
   Нагадаємо, що казначейський вексель − це вид державного цінного паперу, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання Державного казначейства України сплатити після настання строку визначену суму грошових коштів власнику векселя.
   
   У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів» від 04.07.2013 року №407-VII (далі – Закон №407-VII) до 1 січня 2014 року органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі отриманого від відповідного контролюючого органу висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з бюджету, видають платнику податку, що подав заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість шляхом отримання фінансового казначейського векселя, зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування через видачу фінансових казначейських векселів строком обігу до п’яти років з дохідністю на рівні 5 відсотків річних.
   
   Платник податку на додану вартість має право самостійно визначати, в якій формі отримати бюджетне відшкодування: грошовими коштами чи фінансовим векселем, адже про обрання способу відшкодування податку на додану вартість з бюджету, як зазначалось вище, платник має зазначити у поданій ним заяві.
   
   Відповідно до Закону № 407-VII платники податку мають право здійснювати сплату будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України, шляхом пред’явлення для сплати, але не раніше настання строку платежу, визначеного векселем, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, фінансового казначейського векселя.
   
   Пред’явлення фінансового векселя прирівнюється до сплати узгодженого грошового зобов’язання шляхом перерахування коштів з рахунка платника податку на бюджетний рахунок. Сума позитивного значення різниці між сумою будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України, і сумою фінансових казначейських векселів, що пред’являються до сплати в рахунок такого узгодженого грошового зобов’язання, сплачується платником податку до бюджету коштами у порядку, встановленому законодавством.
   
   Сума від’ємного значення різниці між сумою будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України, і сумою фінансових казначейських векселів, що пред’являються до сплати в рахунок такого узгодженого грошового зобов’язання, за бажанням платника податку на підставі поданої ним відповідної заяви може або відшкодовуватися йому з бюджету коштами у порядку, встановленому законодавством, або на таку суму можуть видаватися нові фінансові казначейські векселі, в яких дата пред’явлення векселя до сплати може бути перенесена на будь-яку іншу дату, що настає за датою пред’явлення векселя до сплати, в межах календарного року, на який припадає дата сплати за векселем.
   
   Звертаємо увагу, що в п. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу зазначено: «забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом, та випадків, передбачених Законом «Про Державний бюджет України».
   
   Отже, на нашу думку, право здійснювати сплату будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України шляхом пред’явлення для сплати фінансового казначейського векселя, повинно бути щорічно передбачено в законах про Державний бюджет України.
   
   Додатково зазначено, що виплата доходу за фінансовими казначейськими векселями відбувається в момент їх пред’явлення до сплати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
   
   Крім того, Законом № 407-VII передбачено, що «порядок видачі, обігу, обліку та сплати за фінансовими казначейськими векселями…затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону». На сьогодні такий порядок Кабінетом Міністрів України для використання не надано. Отже, наразі інформації щодо доходності зазначених казначейських векселів, можливих правочинів з ними та їх отримувачів немає.