Отключить рекламу

Подпишитесь!


27.10.13
2322 0 Печатать

Метод амортизации нематериального актива: как выбрать?

   Нематеріальні активи, відповідно до законодавства підлягають амортизації. Як обрати метод амортизації нематеріального активу?Чи має право підприємство для кожного об'єкта нематеріального активу, що входить до складу окремої групи, нараховувати амортизацію за різними методами?
   
   Нагадаємо, що амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів упродовж строку їх корисного використання (експлуатації). Відповідно до п. 4 П(С)БО 8 група нематеріальних активів — це сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.
   
   У бухгалтерському обліку методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, якщо вони обліковуються за первісною вартістю, обираються підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Методи нарахування амортизації зазначених активів наведені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509 (із змінами) (далі - Положення (стандарт) 7), а саме: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий. Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).
   
   Як зазначалося вище, при виборі методу амортизації нематеріального активу враховуються умови отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
   
   Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До них належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання.
   
   Законодавством встановлено, що строк дії права користування визначається у правовстановлюючому документі (договір на використання майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійний договір тощо) і, в першу чергу, залежить від суб'єктивного фактора, тобто бажання власника (автора) передати права.
   
   За нормами податкового законодавства, а саме ст. 145.1.1. Податкового кодексу України (далі – ПКУ), нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням тих самих методів, що і для основних засобів. Групи нематеріальних активів і строки дії права користування відповідно до правовстановлюючого документа визначені пп. 145.1.1 ПКУ:
   
   група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);
   
   група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
   
   група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
   
   група 4 - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; (відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років)
   
   група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
   
   група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)
   
   Облік вартості нематеріальних активів, яка амортизується, ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи.
   
   Терміни використання встановлюються підприємством самостійно, за виключенням груп 4 та 5, де термін використання становить не менше 5 та 2 років відповідно.
   
   Отже, термін корисного використання встановлюється власником програмних комплексів та програмних продуктів відповідно до договору використання майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійного договору тощо. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк становить 10 років безперервної експлуатації.
   
   Відповідно до пп. 145.1.1 ПКУ облік вартості нематеріальних активів, яка амортизується, ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи. Згідно з пп. 145.1.9 ПКУ нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:
   
   • строки корисного використання подібних активів;
   • моральний знос, що передбачається;
   • правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання;
   • очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством;
   • залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства.
   
   Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації. До речі, відповідно до ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
   
   Отже, підсумовуючи викладене, підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації щодо кожного об'єкта нематеріального активу з відповідним зазначенням обраного методу в наказі про облікову політику на підприємстві.

По материалам АФ "ДеВізу"
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
Комментирование новости отключено
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться