Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


29.10.13
2509 7 Печатать

Можно ли приобретать материалы с оплатой с личной инвалютной карточки

Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».

 

Чи можна придбати матеріали з оплатою з особистої інвалютної картки

 

(лист НБУ від 30.09.2013 р. № 27-011/15268)

Суть запиту: Керівник підприємства з особистої платіжної інвалютної картки оплачує в Україні придбання матеріалів для потреб підприємства. Чи дозволяється така операція та в якій валюті надавати авансовий звіт?

Позиція Нацбанку. Незважаючи на те, що запитання стосується використання інвалютної картки для розрахунків в Україні, НБУ процитував кілька положень з нормативно-правових актів, що стосуються відряджень. Після цього він зазначив, що потрібно дотримуватися вимог Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492 (далі Інструкція № 492), зокрема її глави 8.

Позиція редакції. У гл. 8 Інструкції № 492 містяться обмеження стосовно використання коштів із поточних рахунків юросіб і фізосіб-підприємців.

Для фізосіб є лише заборона використовувати кошти з поточного рахунку фізосіб за допомогою електронного платіжного засобу для здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі (п. 8.4 Інструкції № 492).

В описаній ситуації слід розглянути два аспекти.

Перший: здійснення фізособою розрахунків за матеріали з використанням інвалютної платіжної картки. Чи правомірна така операція?

Згідно з п. 1 ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93 (далі Декрет № 15-93), валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Це означає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Отже, нормативно-правові акти не містять заборони на вираження грошового зобов'язання в іноземній валюті (лист Вищого господарського суду від 27.11.2001 р. № 01-8/1289). Детальніше — в матеріалі «Розрахунки на території України в іноземній валюті: тонкі грані дозволеного».

Однак використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України (пп. «г» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93). Податківці в ЄБПЗ (підкатегорія 114.02) також наголошують: «здійснення на території України розрахунків між резидентами в іноземній валюті як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України».

Зверніть увагу!

Здійснення резидентами операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Нацбанку, без одержання зазначеної ліцензії тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на день здійснення таких операцій (п. 2.2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 08.02.2000 р. № 49).

Однак у разі застосування для розрахунків інвалютної платіжної картки розрахунок відбувається у гривні. На це вказують п.п. 5.15 та 9.3 Положення про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.04.2010 р. № 223. Тому в описаній ситуації індивідуальна ліцензія не потрібна й згаданого вище штрафу не буде.

Отже, оплачувати матеріали особистою інвалютною платіжною карткою — право фізособи, але це невигідний варіант, оскільки доведеться сплачувати комісію за конвертацію валюти.

Другий аспект — відшкодування витрат на придбання матеріалів та їх документальне підтвердження.

Якщо директор придбав матеріали, необхідні для госпдіяльності підприємства, він може скласти авансовий звіт і йому відшкодують витрачені кошти. Водночас у разі оплати товару особистою платіжною інвалютною карткою спочатку відбувається конвертація валюти (тобто переведення її у гривню), а вже потім проходить безготівкова оплата товару за гривню. Тому авансовий звіт директор має скласти у гривні. Тут слід урахувати такі нюанси:

·         питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦКУ). Це прозвучало в ЄБПЗ (підкатегорія 109.14) та листах Мінфіну від 12.10.2010 р. № 31-26030-12-29/27606 і від 28.08.2007 р. № 31-34000-10-25/17266, у листах НБУ від 01.09.2006 р. № 11-113/3225-9206 і від 13.04.2005 р. № 11-113/1227-3746. Детальніше про це — у матеріалі «Працівник витратив власні кошти на цілі підприємства: коли надавати авансовий звіт»;

·         директор повинен до авансового звіту надати розрахунковий документ (приміром, фіскальний касовий чек), що підтверджує факт проведення розрахункової операції.Оскільки він витратив власні кошти (а не видані під звіт), то документ, що підтверджує проведення операції з використанням платіжної картки, не потрібен;

·         стосовно терміну надання авансового звіту податківці у ЄБПЗ (підкатегорія 109.14) наголошують: «у разі несвоєчасного подання Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються»;

·         у підприємства немає підстав відшкодовувати суми, витрачені на конвертацію валюти, оскільки розрахунки проводилися в гривні.

Отже, законодавство не забороняє фізособі використовувати для розрахунків за товар особисту інвалютну платіжну картку. Але якщо товар придбано для підприємства, то для відшкодування витрат слід скласти авансовий звіт та додати підтвердний розрахунковий документ. У такому разі відшкодовувати комісійні витрати, пов’язані з конвертацією валюти, у підприємства немає підстав.

Світлана ЛІСТРОВА,

шеф-редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»

 

Рубрика:

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • доброжелатель
30.10.13 07:39

Це означає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Отже, нормативно-правові акти не містять заборони на вираження грошового зобов'язання в іноземній валюті (лист Вищого господарського суду від 27.11.2001 р. № 01-8/1289). Автор сам понял что написал? Все таки можно выражать обязательство в валюте или нельзя?!

Ответить
  • Ё...
30.10.13 08:35

Начало письма вообще не в тему. Какая разница как он расплачивался? Ведь карточка не корпоративная! Обычный авансовый отчет на приобретение материалов, естественно выражается в гривне.

Ответить
  • доброжелатель
30.10.13 08:45

вопрос не в выражении валюты авансового отчета, а в выражении денежного обязательства в договоре

Ответить
  • Ё...
30.10.13 09:54

А где там написано слово "договор"? Купил матценности, отчитался, предоставил чек и все.

Ответить
  • Вик
30.10.13 10:00

Уважаемые коллеги,кто подскажет обязательно ли нужно подавать в 1ДФ подотчетные суммы код 118.

Ответить
  • доброжелатель
30.10.13 11:18

ув. Ё... А где еще может быть проблема с выражением денежного обязательства?? :))) почитайте лист Вищого господарського суду від 27.11.2001 р. № 01-8/1289, на который тут ссылаются

Ответить
  • Марі
30.10.13 18:54

Вик. У Вас несвоєчасно повернуті кошти? Згідно усіх розяснень тільки вони підпадають під 1-ДФ і оподаткування. Хоча якщо просто читати порядок заповнення та ознаки доходів - потрібно показувати всі підзвітні суми. Було б непогано, щоб у підготовлені зміни стосовно цієї форми внесли ясність і у цьому питанні.

Ответить
Комментирование новости отключено
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям