Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


21.11.13
1488 15 Печатать

Ответы на вопросы телефонной линии на тему: "Применение общей и упрощенной систем налогообложения физическими лицами - предпринимателями"

   Нещодавно Міндоходів України спільно з журналом «Вісник Міністерства доходів і зборів України» було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Застосування загальної та спрощеної систем оподаткування фізичними особами — підприємцями». На запитання платників відповідала начальник відділу адміністрування податків, зборів із самозайнятих осіб Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України Тетяна Федченко.
   
   Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

   
   
   
Надання платником єдиного податку нерухомості в оренду юридичній особі

   
   1. Чи може платник єдиного податку другої групи надати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа, якщо такий вид діяльності зазначено у свідоцтві платника єдиного податку?

   
   Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року не використовується праця найманих осіб і кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, а обсяг доходу не перевищує 1 000 000 грн.
   
   Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для таких груп.
   
   Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом. Зазначене положення також стосується використання майна, що надається підприємцем, який застосовує спрощену систему оподаткування, в оренду.
   
   Згідно з пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м2.
   
   Отже, фізична особа - підприємець — платник єдиного податку другої групи, яка обрала вид господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», має право надавати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа, якщо загальна площа приміщень, що надаються в оренду як фізичною особою, так і в межах підприємницької діяльності не перевищує норми, встановлені пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу.
   
   
   
Нарахування ПДФО у разі виплати суб’єктом господарювання доходів платнику єдиного податку

   
   2. Чи повинен суб’єкт господарювання при нарахуванні (виплаті) доходу фізичній особі - підприємцю — платнику єдиного податку за видами діяльності, які не зазначено в свідоцтві такого платника податків, утримувати ПДФО?
   
   Відповідно до п. 292.9 ст. 292 Податкового кодексу доходи фізичної особи — платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV цього Кодексу, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV цього Кодексу.
   
   Згідно з п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримано в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковано згідно з главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
   
   Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку у розмірі 15% до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи.
   
   При цьому платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку — фізичної особи - підприємця, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
   
   Пунктом 177.8 ст. 177 Податкового кодексу передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, що отримує такий дохід, надано копію документа, який підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
   
   Таким чином, суб’єкт господарювання при виплаті фізичній особі - підприємцю — платнику єдиного податку доходів за видами діяльності, які не зазначено у свідоцтві такого платника, не утримує ПДФО за умови надання таким платником копії документа, що підтверджує його реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності, оскільки згідно з нормами чинного законодавства платник єдиного податку оподатковує такий дохід самостійно, а у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
   
   
   
Звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби і відпустки

   
   3. На скільки місяців фізична особа - підприємець другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати авансового внеску з єдиного податку, якщо відповідно до листка непрацездатності хвороба розпочалася в одному місяці, закінчилася в наступному місяці й тривала 30 календарних днів або понад 30 календарних днів?
   
   Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку, зокрема, другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
   
   Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
   
   Згідно з п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу нарахування авансових внесків для платників єдиного податку другої групи здійснюється контролюючими органами на підставі заяв такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, щодо періоду щорічної відпустки та/або щодо строку тимчасової втрати працездатності.
   
   Відповідно до п. 295.5 цієї статті платники єдиного податку другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця за рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 календарних днів і більше.
   
   Підпунктом 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу встановлено, що інформація про період щорічної відпустки і строки тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
   
   Пунктом 295.6 ст. 295 цього Кодексу передбачено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 цієї статті, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
   
   Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом.
   
   Таким чином, платники єдиного податку другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку за період хвороби за умови подання таким платником заяви до контролюючого органу щодо строку тимчасової втрати працездатності з доданням копії листка (листків) непрацездатності.
   
   Отже, якщо платник єдиного податку хворів 30 календарних днів і більше та при цьому хвороба розпочалася до 20 числа місяця та закінчилася в наступному місяці, то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний місяць, в якому почав хворіти, а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилася, сплачує єдиний податок відповідно до норм Податкового кодексу.
   
   
   4. Чи звільняється від сплати авансового внеску з єдиного податку платник єдиного податку другої групи, який не використовує працю найманих осіб, на період відпустки, тривалість якої є меншою за календарний місяць?
   
   Якщо тривалість відпустки є меншою за календарний місяць, то підстави для звільнення від сплати авансового внеску з єдиного податку протягом календарного місяця відсутні.
   
   
   
Врахування курсових різниць у доходах

   
   5. Чи повинні платники єдиного податку при визначенні доходу враховувати перерахунок курсових різниць за операціями, вираженими в іноземній валюті?
   
   Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня.
   
   Постановою Правління Нацбанку України від 12.11.2003 р. № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» передбачено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України.
   
   Статтею 292 Податкового кодексу визначено, що доходом фізичної особи - підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті.
   
   При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
   
   Згідно з п. 292.5 ст. 292 Податкового кодексу дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу.
   
   Отже, для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, — з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком України на дату проведення операції.
   
   Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої та п’ятої груп, який є платником ПДВ, та платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу).
   
   Курсова різниця, яка виникає при перерахунку за операціями, вираженими в іноземній валюті, не є доходом фізичної особи - підприємця — платника єдиного податку.
   
   
   
Подання заяви про зміну податкової адреси в електронному вигляді

   
   6. Чи може платник єдиного податку подати заяву про зміну податкової адреси або місця провадження господарської діяльності разом із податковою декларацією, якщо декларація подається в електронному вигляді?
   
   Відповідно до п. 298.5 ст. 298 Податкового кодексу у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
   
   Пунктом 298.6 вищезазначеної статті передбачено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої та п’ятої груп разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.
   
   Згідно з пп. 298.1.1 п. 298.1 вищезазначеної статті для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
   
   Заява подається за вибором платника податків в один із таких способів:
   
   - особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
   
   - надсилається поштою з повідом­ленням про вручення та з описом вкладення;
   
   - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
   
   Реєстр форм звiтних документів платникiв податкiв — юридичних та фiзичних осiб для занесення до електронної бази звiтних документів Міндоходів (далі — Реєстр) розміщено на офіційному веб-сайті Міндоходів України www.minrd.gov.ua в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
   
   Реєстр передбачає електронну форму заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, яка містить дані про податкову адресу та місце провадження господарської діяльності платника податку.
   
   Отже, у разі зміни податкової адреси або місця провадження господарської діяльності платники єдиного податку тільки третьої або п’ятої групи можуть подати в електронному вигляді заяву разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.
   
   
   
Виготовлення продукції з давальницької сировини

   
   7. Чи є порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування виготовлення платником єдиного податку другої групи продукції з давальницької сировини суб’єкта господарювання, який перебуває на загальній системі?
   
   Платники єдиного податку другої групи — це фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 грн.
   
   Згідно з пп. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу давальницька сировина — це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції з подальшим переданням або поверненням такої продукції чи її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
   
   Тобто виготовлення платником єдиного податку другої групи продукції з давальницької сировини суб’єкта господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, є порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки операції з виробництва такої продукції за своєю суттю є операціями з надання послуг замовнику.
   
   

   Чи потрібна перереєстрація Книги обліку доходів і витрат у разі зміни місцезнаходження платника

   
   8. Платником єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, у зв’язку зі зміною адміністративного району змінено місцезнаходження. Чи потрібно такому платнику реєструвати нову Книгу обліку доходів і витрат в контролюючому органі за новою адресою?
   
   Відповідно до п. 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637, прошнурована та пронумерована Книга обліку доходів і витрат (далі — Книга) безоплатно реєструється в контролюючому органі за основним місцем обліку платників податку.
   
   При цьому чинним законодавством не встановлено окремого порядку щодо перереєстрації відповідної Книги у разі зміни місцезнаходження платника податку.
   
   Відповідно до п. 2 ст. 45 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця платник податків повинен подати державному реєстратору документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі — Єдиний державний реєстр).
   
   Отже, у разі зміни реєстраційних даних платнику єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, необхідно подати державному реєстратору документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця — платника єдиного податку, які містяться в Єдиному державному реєстрі, та після внесення відповідних змін такий платник у відповідній Книзі, яка зареєстрована за попереднім місцезнаходженням, продовжує здійснювати записи наростаючим підсумком без її перереєстрації.
   
   
   
Чи бути платником єдиного податку, якщо ним уже був

   
   9. Підприємець на початку поточного року застосовував спрощену систему оподаткування та з ІІ кварталу перейшов на застосування загальної системи оподаткування. Чи може такий підприємець знову повернутись у цьому самому поточному році до застосування спрощеної системи оподаткування?
   
   Відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
   
   Пунктом 299.5 ст. 299 Податкового кодексу передбачено, що свідоцтво платника єдиного податку видається контролюючим органом безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви.
   
   Пунктом 299.8 вищезазначеної статті встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.
   
   При цьому підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у видачі суб’єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
   
   невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам ст. 291 Податкового кодексу;
   
   наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
   
   недотримання вимог пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу.
   
   Таким чином, підприємець, який на початку поточного року застосовував спрощену систему оподаткування та з ІІ кварталу перейшов на застосування загальної системи оподаткування, не може повернутись у поточному році до застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки такий підприємець вже скористався своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.
   
   Водночас зазначений підприємець може перейти на застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам, установленим ст. 291 Податкового кодексу.
   
   
   
Застосування РРО платником єдиного податку

   
   10. Чи повинен платник єдиного податку третьої групи при продажу товарів застосовувати РРО?
   
   Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, РРО та розрахункові книжки не застосовуються.
   
   Преамбулою Закону про РРО передбачено, що встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу, не допускається.
   
   Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку першої — третьої груп не застосовують РРО.
   
   Отже, платник єдиного податку третьої групи при продажу товарів не застосовує РРО.
   
   Водночас п. 15 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
   
По материалам Міністерство доходів і зборів України
Рубрика:

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • ЧП
22.11.13 06:15

Как-то непонятно: в базе знаний налоговики требуют учитывать курсовую разницу. А начальник відділу адміністрування податків, зборів із самозайнятих осіб Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України Тетяна Федченко в своих ответах утверждает, что учитывать эту разницу не надо. И где же правда?

Ответить
  • колишній
22.11.13 06:24

ЧП: правда десь посередині, хто перевірятиме - з тим і посперечаєтесь, у суді звісно...:-( А інші 2-3 роки чекатимуть на Постанову ВАСУ... А може прилетять зелені прибульці і подарують нам Всесвітовий податковий Кодекс. НОРМАЛЬНИЙ!!!

Ответить
  • Даздраствует контрабанда
22.11.13 07:13

в украине это все специально так прописывается,что б конкретики твердой не было,это создает рычаги для власти, когда надо делать такое решение ,когда не очень-инное.Если бы была конкретика в законе,например "не делать налогоплательщику так......." - тут четко все понятно .Установив в суде что именно так и сделали налогоплательщику как запрещал закон,судье тяжело будет обосновывать такое решение так как эта норма все "рубила бы".Поэтому наше право - это преднамереная акция власти - когда им удобно,-нажимать на рычаги,(имеется введу когда увлекутся разворовованием денег и бюджет станет пуст, что бы иметь возможность быстро пополнить)

Ответить
  • Лана
22.11.13 08:50

Очень прикольно, если я заболела 15 числа, то до 20 этого же месяца я должна знать проболею я 30 дней или меньше, а если я незаплачу единый до 20-го в месяце когда заболела, а потом вдруг вылечусь за 29 дней т.е. до 14-го числа следующего месяца, то получается, что единый за прошлый месяц надо было платить ????? Бред!!!! Почему нельзя неплатить в месяце в котором выздоровел, когда уже известно сколько дней больничный. И вообще попробуйте в больнице выписать больничный на себя если сам себе хозяин, моя знакомая такое проходила, доктора в ступоре, им проще в биохимии разобраться, чем в законе.

Ответить
  • Морская
22.11.13 09:38

Непонятно. При выплате дохода СПД уже не нужно требовать выписку из единого реестра физ лиц о видах деятельности этого СПД?

Ответить
  • Алена
22.11.13 10:13

Должен ли подавать 1ДФ ФЛП при выплате дохода ФЛП?

Ответить
  • Nickname
22.11.13 10:53

А хтось знає чи застосовують фопи 5-ї групи РРО?

Ответить
  • Вера в будущее
22.11.13 14:14

Так у нас все законы такие, каждый ставит знаки припинания как ему угодно"КАЗНИТЬ НЕЛЬЗЯ ПОМИЛОВАТЬ"

Ответить
  • Александра
22.11.13 18:21

ЧП писал: 22.11.2013 08:15:42 Как-то непонятно: в базе знаний налоговики требуют учитывать курсовую разницу. Извините, а где это Вы ТАКОЕ вычитали? Лично я вычитала ПРОТИВОПОЛОЖНОЕ: Категорія: 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування) Підкатегорія: 107.04 порядок визначення доходу та його склад Запитання: Чи повинні ФОП - платником ЄП при визначенні доходу враховувати перерахунок курсових різниць за операціями вираженими в іноземній валюті? Відповідь: Коротка: Для фізичної особи - підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої та п’ятої групи, який є платником податку на додану вартість, та платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п.292.6 ст.292 ПКУ). Курсова різниця, яка виникає при перерахунку операцій виражених в іноземній валюті не являється доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного доходу. ************ Вы какую Базу знаний....читали?

Ответить
  • Просто бухгалтер
23.11.13 18:45

1-3 группы могут не применять РРО, остальные - обязаны.

Ответить
  • ЧП
24.11.13 07:13

Александра: Да, проверил последние писульки в ЕБР - действительно убрали некоторые абсолютно неадекватные розъяснення, в т.ч. и по зачислению в доход курсовой разницы, и по зачислению в доход возвращенного на р/с тела депозита. Но то, что это было, можете убедиться сами почитав материалы форума, написанные при обсужденииэтих проблем. Жаль, никто не вернет переплаченные деньги ЕН за эти суммы тем, кто выполнял эти бредовые указивки.

Ответить
  • ЧП
24.11.13 07:22

Александра: Поспешил немного радоваться: Читаем (стр.2 , последний вопрос) . Налицо, конечно, полное противоречие ответов. И в случае чего, можно, конечно, ссылаться на последний вариант ответа (не учитывать разницу). Категорія: 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування) Підкатегорія: 107.04 порядок визначення доходу та його склад Запитання: Як визначається дохід ФО - платника ЄП від продажу іноземної валюти, отриманої від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг)? Повна: Відповідно до пп.1 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п.292.5 ст.292 ПКУ). Згідно з п.4 Положення (стандарта) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 (далі - П(С)БО 21), курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Відповідно до п.8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Враховуючи вищенаведене, дохід, отриманий від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг), виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу. При цьому враховується сума позитивної курсової різниці від продажу такої іноземної валюти. У разі утворення від’ємної курсової різниці від продажу валюти її величина не зменшує базу оподаткування єдиним податком для фізичних осіб- підприємців -платників єдиного податку третьої групи.

Ответить
  • Оксана
26.11.13 05:21

К первому вопросу. Юр.лицу на общей системе можно сдавать? Интересно, к какому году будет единая трактовка гребаного налогового кодеса????????? Підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) передбачено, що однією з умов перебування фізичних осіб — підприємців у першій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання побутових послуг населенню, а у другій групі — здійснення господарської діяльності з надання послуг платникам єдиного податку.

Ответить
  • Никуша
27.11.13 08:09

ОКСАНА. Я понимаю,если ФОП на едином налоге 2 группы, то в аренду сдевать помещение юрику он не может.

Ответить
Комментирование новости отключено
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям