Отключить рекламу

Подпишитесь!


27.11.13
1304 5 Печатать

Как определяется резиденция контрагента для целей взимания налога на репатриацию?

   Як визначається резиденція контрагента для цілей справляння податку на репатріацію?
   
   Як встановлено п. 160.2 ПКУ, резидент, який здійснює на користь нерезидента виплату доходу з джерелом його походження з України, повинен утримати податок з такого доходу за ставкою 15 відсотків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.
   
   Отже, перед здійсненням виплати на користь нерезидента українська компанія аналізує норми відповідного міжнародного договору з країною резиденції свого контрагента на предмет необхідності утримання податку з доходу нерезидента та ставки, яка при цьому повинна застосовуватись.
   
   Однак іноді виявляється, що аналізуються положення не того міжнародного договору, який потрібно.
   
   Так, наприклад, за наявності договору з особою, яка зареєстрована та фізично знаходиться в Англії, зазвичай беруться до уваги норми Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна.
   
   Як вказано в п. 103.4 ПКУ, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
   
   Взявши до уваги положення Конвенції та ПКУ, українська компанія звертається до свого британського контрагента з проханням надати відповідну довідку. Так от, бувають випадки, коли всупереч очікуванням контрагент надає довідку, яка видана не Великобританією, а іншою країною, наприклад, Німеччиною. В цій довідці може бути вказано, що особа є резидентом Німеччини виходячи з того, що в цій країні розміщується орган її управління.
   
   Спробуємо розібратись, як таке можливо і чи є це правильним?
   
   Описана ситуація зумовлена тим, що міжнародні договори містять деякі особливі визначення резидентського статусу особи.
   
   Так, відповідно до п. 1 ст. 4 Конвенції з Великобританією для її цілей термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію.
   
   Отже, з одного боку, враховуючи місце реєстрації контрагента, необхідно керуватись британською Конвенцією. З іншого ж – якщо керівний орган знаходиться в Німеччині, то він є резидентом останньої, а тому потрібно приймати до уваги положення міжнародного договору з Німеччиною.
   
   Звісно, оподаткування особи повинно здійснюватись лише в одній з країні. Але в якій саме: де особа зареєстрована чи де розташований її керівний орган?
   
   Пунктом 3 ст. 4 Конвенції з Великобританією встановлено, що у випадку, коли відповідно до положень п. 1 ст. 4 цієї Конвенції особа, що не є фізичною особою, є резидентом обох Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, де розміщений її керівний орган.
   
   Формально з цього пункту випливає, що він застосовується у випадку, якщо особа є резидентом тільки договірних держав (в нашому випадку України і Великобританії). А якщо така особа є резидентом Великобританії та Німеччини, то він, нібито, не повинен застосовуватись.
   
   Проте, як показує практика взаємовідносин з нерезидентами, сплата податків відбувається саме за місцезнаходженням їх органів управління. А тому цілком правомірно, що нашому контрагенту довідку видав компетентний орган Німеччини, а не Великобританії.
   
   Слід зазначити, що в подібних ситуаціях податкові органи зазвичай намагаються довести, що українська компанія не має права застосовувати положення міжнародних договорів, оскільки нерезидент знаходиться у Великобританії, а довідку з цієї країни він не надав. Однак суди дотримуються іншої думки.
   
   Так, аналогічна ситуація була предметом розгляду Львівського апеляційного адміністративного суду. В його ухвалі від 13.09.2012 р. у справі № 89414/09 зазначено, що як підставу для звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України позивач використав довідку, видану нерезиденту в Німеччині. В такій довідці було вказано, що її пред’явник дійсно є резидентом цієї країни у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Німеччиною.
   
   Податковий орган вважав, що пред’явлена довідка не може бути підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом походження з України, оскільки згідно з реквізитами укладеної угоди нерезидент є резидентом Великобританії, а тому угода, укладена між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, не поширюється на територію Великобританії, а документи, які б стверджували знаходження керівних органів нерезидента у Федеративній Республіці Німеччина, були відсутні.
   
   Однак суд підтвердив правомірність застосування міжнародного договору з Німеччиною, вказавши, що довідки, видані нерезиденту компетентним органом Німеччини, підтверджують, що нерезидент підлягає оподаткуванню у Німеччині на підставі місцезнаходження свого керівного органу.
   
   Отже, як бачимо, цілком можливо, що контрагент, який розташований в одній країні, з метою оподаткування може виявитись резидентом зовсім іншої країни. В таких випадках, з метою зниження ризику спору з контролюючим органом, від нерезидента, крім довідки, доцільно одержати додаткові документи, зокрема, стосовно його організаційної структури, місцезнаходження керівного органу, а також про статус платника податку лише в одній країні. Як показує судова практика, в якості таких документів достатньо наявності листів від такого нерезидента та органу його управління, в яких розкрита відповідна інформація.
   
   
   Сергій Кучеренко
    аудитор
   Аудиторська група «Гарантія-Аудит»
   
   Дата підготовки 19.11.2013

По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • Маруся
28.11.13 06:47

Спасибо! Хоть немного стало понятно. Если бы еще более конкретно написали как должна выглядеть эта справка и каким органом у нерезидента она выдается. Народ подскажите если кто знает!

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Мяу
28.11.13 08:27

Мы берем скан справки и несем в свою налоговку - устраиваит их или не устраивает.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • 28.11
28.11.13 09:28

Мяу, Не плохо бы эту скан-справку заверить штампом налоговой, что она их устраивает, а так могут и отказаться от своих подтверждений(((

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Бывшый главбух,теперь директор
28.11.13 13:48

Нерезидент обращается в свои органы ( типа у нас регистраторы, исполкомы) и ему выдается такая справка, которую он вам в оригинале отправлял.Кажется в законе об устранении двойного налогооьложения есть образец этой справки. Давно дело было. В 2010 м году.В 2009 году я затребовала у нерезидента эту справку, очень долго объясняла этому нерезиденту, что от него хотят...Эта справка -оригинал!- и была представлена очам проверяющим на комплексной. А так, чтоб им нести... получать у них добро...Товарищи, читайте законы ,знайте свои права, не вопрошайте у них "как оно должно быть"и не лебезите перед налоговой.Сегодня вам скажут одно, а отвечать будете по букве закона завтра

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Zefir
29.11.13 08:58

Мы справки получаем от нерезидента с 2003 года, форма была утверждена Порядком к постановлению к 470, было удобно- бланк отправил нерезиденту (он был на двух языках), там его заверили в компетентном органе,нам переслали, мы даже брали 2 экз, но налоговая только проверяла наличие, даже копию не требовали ,с вступлением НКУ порядок изменился-нерезидент сам должен брать справку образца, установленного страной нерезидента,обязательно ее легализовать и переводить(п.103), перевод заверять у нотариуса, короче, морока, наш нерезидент уже стонет

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться