Отключить рекламу

Подпишитесь!


22.01.14
1593 0 Печатать

Трансфертное ценообразование: актуальные вопросы

   Нижче Вашій увазі пропонуються відповіді на деякі питання щодо трансфертного ціноутворення.
   
   Чи обов’язково договірна (контрактна) ціна має співпадати зі звичайною ціною (ціною, за якою відображаються податкові наслідки контрольованих операцій, далі – «КО»)?
   
   Такої вимоги немає. У договорі може бути одна ціна, а для цілей трансфертного ціноутворення застосована інша ціна.
   
   Як поріг у 50 млн. грн., досягнення якого є необхідним для визнання операції контрольованою, буде застосовується щодо періоду вересень-грудень 2013 року (повністю 50 млн. грн. чи пропорційно кількості задіяних місяців – 16,66 млн. грн.)?
   
   Дане питання висвітлене в узагальнюючій податковій консультації щодо трансфертного ціноутворення, яку було затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 22 листопада 2013 року № 699 (далі – «Узагальнююча консультація» та «Міндоходів», відповідно).
   
   Підхід податкового відомства є оригінальним. Поріг потрібно застосовувати повністю (50 млн. грн.), але не за вересень-грудень 2013 року, а за увесь 2013 рік. Для того, щоб операція визнавалася контрольованою у 2013 році потрібне одночасне додержання двох умов:
   
   - Загальна сума операцій з одним контрагентом у 2013 році, визначена за договірними цінами, становить не менше 50 млн. грн. (без ПДВ)
   
   - Принаймні одну з указаних операцій було здійснено у період вересня-грудня 2013 року.
   
   Як працює вищезазначений поріг у 50 млн. грн. при кредитних і комісійних відносинах?
   

   Законом не передбачено спеціальних положень на цей випадок. Згідно з Узагальнюючою консультацією у розрахунок мають включатися не лише відсотки, а й тіло кредиту, і не лише комісійна винагорода, а й вартість товару, який реалізується/придбавається за договором комісії.
   
   Як працюють пропорційні та зворотні коригування?
   
   Пропорційні коригування здійснюються тоді, коли податкові зобов’язання вашого контрагента були відкориговані у зв’язку із застосуванням звичайних цін (чи то самостійно вашим контрагентом, чи то податковим органом за результатами перевірки). У даному випадку ви здійснюєте коригування своїх податкових зобов’язань, виходячи з рівня звичайної ціни, застосованої вашим контрагентом чи податковим органом, який провів його перевірку. Таке коригування називається пропорційним, бо здійснюється пропорційно до коригувань вашого контрагента.
   
   Важливим є те, що пропорційне коригування може здійснюватися лише на підставі повідомлення Міндоходів про можливість його проведення. У свою чергу направлення такого повідомлення можливе лише після повної сплати контрагентом додаткових податкових зобов’язань, нарахованих у зв’язку із застосуванням звичайних цін.
   
   У разі коли пропорційне коригування було проведено відповідно до рішення податкового органу, яке в подальшому було скасовано, проводиться зворотне коригування. Як і пропорційне, зворотне коригування проводиться лише на підставі повідомлення Міндоходів про можливість його проведення.
   
   До яких товарних позицій застосовуються особливі правила згідно з перехідними положеннями і до чого зводиться їхня дія?
   
   Перехідні положення:
   
   - діють до 1 січня 2018 року;
   
   - надають можливість платникам скористатися спрощеними процедурами трансфертного ціноутворення;
   
   - застосовуються до наступних товарних позицій: (і) зернові культури; (іі) жири та олії; (ііі) залізні руди, шлаки і золи; (iv) мінеральні палива, вугілля, нафта; (v) чавун, сталь;
   - застосовуються лише щодо зовнішньоекономічних операцій з нерезидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій (перелік таких юрисдикцій затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 1042-р).
   
   Однією з спрощених процедур, яка пропонується перехідними положеннями, є можливість замість застосування методів трансфертного ціноутворення, визначити ціну згідно з:
   
   - біржовими котируваннями - для товарів, які котируються на біржі, або
   
   - за довідковими цінами, опублікованими у спеціалізованих комерційних виданнях - для товарів, які не котируються на біржі (перелік таких видань затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 865-р).
   
   Чи буде застосовуватися 5% штраф за неподання звіту про КО у випадку подання неправильно заповненого звіту про КО чи незазначення у звіті усіх КО?
   
   Штраф у розмірі 5% від загальної суми контрольованих операцій є значним. Чи буде він застосовуватися до випадків подання неправильно заповнених звітів про КО чи незазначення у звіті всіх КО – не можна зробити однозначного висновку. Міндоходів висловилося в Узагальнюючій консультації щодо незазначення у звіті всіх КО. На його думку, у таких випадках штраф має застосовуватися. Щодо неправильного заповнення – питання залишається відкритим.
   
   Разом з тим, ми притримуємося думки, що підстав для розширеного тлумачення відповідних положень Податкового кодексу (п.120.3) немає. Має застосовуватися буквальне тлумачення, згідно з яким штраф може бути накладено лише за неподання звіту про КО і аж ніяк за помилки під час оформлення цього звіту чи незазначення у ньому всіх КО. Судова практика покаже, чия позиція є правильною.
   
   Податковий блог Романа Блажка
   Співавтор Анна Буквич (юрист «Лавринович і Партнери»)

Теги
Отключить рекламу
Комментарии
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться