Отключить рекламу

Подпишитесь!


28.01.14
3371 0 Печатать

Отдельные нюансы в учете совместной деятельности и возврата вкладов участников

   В сучасних умовах укладення договорів про спільну діяльність є дуже актуальним, адже в процесі задоволення своїх економічних (майнових) та інших інтересів у суб’єктів цивільних правовідносин виникає необхідність у спільній діяльності, змістом якої може бути об’єднання майна, трудових зусиль, організація співпраці тощо для досягнення загальної мети. Умови створення та ведення спільної діяльності регулюються гл.77 Цивільного Кодексу (далі – ЦКУ). Так, ст.1130 ЦКУ визначає спільну діяльність, як діяльність, коли сторони (учасники) договору про спільну діяльність зобов’язуються спільно діяти (без створення юридичної особи) для досягнення певної мети, що не суперечить чинному законодавству.
   
   Незважаючи на велику кількість роз’яснень фахівців щодо ведення та обліку спільної діяльності, питання виходу зі спільної діяльності та повернення вкладу учаснику майже не розглядаються. В даній статті ми розглянемо питання, які необхідно враховувати при створенні спільної діяльності, з огляду на те, що договір про спільну діяльність, як і будь-який інший, в певний момент припинить свою дію.
   
   Основними документами, в яких розкриті особливості методологічних засад бухгалтерського обліку інформації щодо операцій спільною діяльності, є П(С)БО № 12 «Фінансові інвестиції» та Наказ Міністерства Фінансів України №1873 від 30 грудня 2011 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи» (далі – Методичні рекомендації).
   
   Методичні рекомендації пояснюють положення П(С)БО № 12, а також містять приклади кореспонденцій бухгалтерських рахунків, які використовуються при обліку спільної діяльності. Водночас, слід зазначити, що згідно п. 1.1 Методичних рекомендацій, ці положення не є обов’язковими для підприємств. Згідно п. 13 означених рекомендацій питання організації бухгалтерського обліку розкриваються в Договорі про спільну діяльність.
   
   Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками (ст. 1133 ЦКУ).
   
   Внески учасників у спільну діяльність можуть здійснюватися як грошовій формі, так і майном, трудовими ресурсами та правами користування.
   
   Згідно зі ст.1134 ЦКУ внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, буде спільною частковою власністю учасників, якщо інше не буде встановлено договором простого товариства.
   
   Отже учасники можуть узгодити, що кожен з учасників зберігає за собою право власності на майно, яке такий учасник передає у СД.
   
   Оскільки внесені у спільну діяльність об’єкти основних засобів будуть відображені на балансі спільної діяльності, амортизація на такі об’єкти буде нараховуватися спільною діяльністю. Нараховані амортизаційні відрахування будуть зменшувати прибуток спільної діяльності.
   
   На момент повернення внесків учасників з спільної діяльності такі основні засоби будуть частково або повністю замортизовані.
   
   Тому, укладаючи договір спільної діяльності, учасникам буде потрібно зазначити яким чином буде компенсуватися вартість внеску у вигляді основних засобів, які на момент повернення будуть вже частково або повністю замортизовані. Скоріше за все, компенсація вартості внеску у вигляді основних засобів буде здійснюватися грошовими коштами, а це означає, що на рахунку спільної діяльності повинні накопичуватися кошти, що дорівнюють сумі нарахованої амортизації на внесені у спільну діяльність основні засоби.
   
   В договорі спільної діяльності слід передбачити строк дії договору, умови його продовження та умови розірвання.
   
   Зокрема, рекомендуємо учасникам передбачити в договорі спільної діяльності, чи припиняється договір у випадках оголошення одного з учасників банкрутом, ліквідації учасника чи виділення частки учасника на вимогу його кредитора.
   
   Крім того, в договорі спільної діяльності не зайвим буде передбачити порядок припинення спільної діяльності (створення комісії по припиненню діяльності, її повноваження тощо).
   
   Оскільки ведення спільної діяльності на практиці може призвести до виникнення майнових спорів щодо права власності на майно учасників, яке передано в спільну діяльність, досить часто за такими договорами вкладом учасника становиться право користування майном.
   
   Для того, щоб передати в якості внеску у спільну діяльність права користування майном, їх вартість потрібно оцінити.
   
   Для уникнення спорів щодо вартості вкладу при внесенні у спільну діяльність прав користування майном, оцінка таких прав повинна здійснюватися професійним оцінювачем.
   
   При цьому звертаємо Вашу увагу на те, що п.2.6 Методичних рекомендацій, зокрема, зазначено, що якщо учасник вносить або продає активи спільній діяльності і відповідно передає значні ризики та вигоди, пов’язані з їх володінням, то у складі фінансових результатів звітного періоду відображається лише та частина прибутку (збитку), яка припадає на частку інших учасників спільної діяльності.
   
   Якщо учасником до спільної діяльності внесено права користування майном (основними засобами, нематеріальними активами, іншими необоротними матеріальними активами тощо), яке йому належить на праві власності або господарського відання, то вартість нематеріального активу, який оприбутковано спільною діяльністю внаслідок такої операції, що припадає на частку учасника у фінансовій звітності такого учасника, не відображається.
   
   Згідно з п.2.5 Методичних рекомендацій учасник відображає в своєму обліку амортизацію об’єктів, права користування якими передано у спільну діяльність та враховує та при визначенні результатів його власної господарської діяльності.
   
   Якщо договір про спільну діяльність укладено на визначений строк, то право користування майном як нематеріальний актив амортизується оператором спільної діяльності на загальних засадах виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод та договору, а сума нарахованої амортизації відноситься на витрати спільної діяльності. Якщо договір про спільну діяльність укладено на невизначений строк, то право користування майном як нематеріальний актив в спільній діяльності не амортизується, оскільки прирівнюється до нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання.
   
   Право користування майном як нематеріальний актив списується з окремого балансу спільної діяльності при її припиненні та/або у зв’язку з неможливістю отримання в подальшому економічних вигод від його використання.
   
   Якщо договір про спільну діяльність укладено на визначений строк, то право користування майном як нематеріальний актив амортизується оператором спільної діяльності на загальних засадах виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод та договору, а сума нарахованої амортизації відноситься на витрати спільної діяльності. Якщо договір про спільну діяльність укладено на невизначений строк, то право користування майном як нематеріальний актив в спільній діяльності не амортизується, оскільки прирівнюється до нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання.
   
   Право користування майном як нематеріальний актив списується з окремого балансу спільної діяльності при її припиненні та/або у зв’язку з неможливістю отримання в подальшому економічних вигод від його використання.
   
   У фінансовій звітності вклади у спільну діяльність без створення юридичної особи, відображаються у складі іншої довгострокової заборгованості чи розрахунків з іншими дебіторами.
   
   Відповідно до роз’яснень податкових органів в ЄБПЗ господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів, тому внесення платником податку — учасником спільності діяльності майна у якості внеску (товарів, основних засобів, нематеріальних активів) відображається у податковому обліку такого платника як продаж такого майна.
   
   У зв’язку з тим, що внесок у спільну діяльність прирівнюється до продажу, повернення внеску у спільну діяльність необхідно відображати, як придбання активу.
   
   Право користування приміщенням відноситься до нематеріальних активів, таким чином отримання внеску в бухгалтерському обліку необхідно відобразити за рахунком ДТ 12 КТ 18, а в податковому обліку в порядку, передбаченому пунктами 146.13 – 146.15 Податкового Кодексу для продажу таких об’єктів.
   
   Пунктом 197.1.6 п.197.1 ст.197 ПКУ передбачено, що при здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).
   
   Крім того, постачанням товарів також вважається передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення (абз. «г» пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).
   
   Таким чином, внески учасників та їх повернення у вигляді товарів (послуг) прирівнюються до постачання товарів (послуг) та, відповідно, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
   
   
   З повагою,
   група компаній Крестон Геренті Груп Юкрейн

Теги
Отключить рекламу
Комментарии
Комментирование новости отключено
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться