Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


  • Должно ли общество регистрироваться плательщиком акцизного налога в случае предоставления для использования подакцизной продукции (топлива) по договорам о выполнении работ или оказание услуг, не предусматривающим передачу права собственности или распоряжения на горючее другой стороне договора?

Должно ли общество регистрироваться плательщиком акцизного налога в случае предоставления для использования подакцизной продукции (топлива) по договорам о выполнении работ или оказание услуг, не предусматривающим передачу права собственности или распоряжения на горючее другой стороне договора?



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 04.07.2016 р. № 14497/6/99-99-15-03-03-15
   
   Про розгляд звернення

   
   Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення товариство з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) від 31.05.2016 № 386 (вх. ДФС № 14325/6 від 06.06.2016) та надає відповіді на поставленні запитання.
   
   Чи повинно Товариство реєструватися платником акцизного податку у разі надання для використання підакцизної продукції (пального) за договорами про виконання робіт або надання послуг, які не передбачають передання права власності або розпорядження на пальне іншій стороні договору?
   
   Відповідно до звернення Товариство укладає договори підряду, згідно з якими виконавці (Підрядники) надають послуги Товариству (Замовнику) із використанням техніки Підрядника, яка буде заправлятись пальним Замовника (Товариства).
   
   Статтею 837 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
   
   Відповідно до ст. 840 ЦКУ визначено, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Підрядник відповідає за виконання або за неналежне виконання своєї роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведене, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при неналежному прийманні матеріалу.
   
   Таким чином, на умовах договору підряду здійснюється передача (відпуск) пального від Замовника (Товариства) до Підрядника (виконавця), що належить до операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу.
   
   Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
   
   Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
   
   Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.
   
   Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних
   осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).
   
   З огляду на викладене, Товариство здійснює реалізацію пального та підлягає обов’язковій реєстрації як платник акцизного податку.
   
   Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
   
   Чи вважається передача пального з автозаправної станції Товариства (як Замовника за договорами про виконання сільськогосподарських робіт), об’єктом оподаткування роздрібного акцизу? Та чи вважається Товариство у даному випадку платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів?
   
   Згідно з п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
   
   Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
   
   Відповідно до абзацу третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції (далі – АЗС) товарів, зазначених у
   п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.
   
   При цьому датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9
   ст. 216 Кодексу).
   
   Отже, у разі заправки суб’єктом господарської діяльності виключно власних транспортних засобів із власних ємностей (у т.ч. через власні внутрішні АЗС, паливозаправні пункти і т.д.) пальним, розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі за яке не здійснюється, а також за умови, що операції із заправки транспорту сторонніх організацій суб’єктом господарської діяльності не відбувається, то такі операції не є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизним товарів. У такому випадку суб’єкт господарювання не вважається платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
   
   Водночас у разі здійснення суб’єктом господарювання операцій з фізичного відпуску пального через власні АЗС одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску для заправки автотранспорту сторонніх організацій.
   
   Чи належить виконання робіт або надання послуг, під час яких використовується підакцизна продукція (надається пальне), до переліку операцій, за якими відсутній об’єкт оподаткування акцизним податком з урахуванням норм п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 та п. 213 ст. 213 Кодексу?
   
   Зазначаємо, що п. 213.1 ст. 213 Кодексу доповнено п.п. 213.1.12, згідно з яким розширено перелік об’єктів оподаткування акцизним податком. Так, до об’єктів оподаткування віднесено операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, які перевищують обсяги пального:
   
   отримані від інших платників акцизного податку, підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
   
   ввезені (імпортовані) на митну територію України, засвідчені належно оформленою митною декларацією;
   
   вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
   
   Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.
   
   Таким чином, податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку у разі здійснення Товариством операцій з реалізації пального виникатиме тільки у разі перевищення обсягу реалізованого над обсягом отриманого пального (п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям