Подпишитесь на новости и получите книгу бесплатно!
  • Щодо оподаткування податком на додану вартість перерахованих замовником до місцевого бюджету обов'язкових платежів у вигляді пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста (лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.10.2016 р. № 3317/10/25-01-15-01-09)

Щодо оподаткування податком на додану вартість перерахованих замовником до місцевого бюджету обов'язкових платежів у вигляді пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста (лист ГУ ДФС у Чернігівській області від 13.10.2016 р. № 3317/10/25-01-15-01-09)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ
від 13.10.2016 р. № 3317/10/25-01-15-01-09

Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пункту 191.1.28статті 191 розділу І, статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваше звернення від 03.10.2016 №01-20/361 стосовно оподаткування податком на додану вартість перерахованих замовником до місцевого бюджету обов'язкових платежів у вигляді пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста, і в межах компетенції повідомляє наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №3038).

Відповідно до статті 40 Закону №3038 замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні й розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

 Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає в перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

4 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 Закону №3038.

Частиною п'ятою статті 30 Закону №3038 встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.

Пунктом 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

 Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій із постачання товарів/послуг визначається виходячи із їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194  ПКУ податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Статтею 877 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями (далі Цивільний кодекс) визначено, що будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи здійснюються відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу ціна роботи або способи її визначення визначаються  у договорі підряду. При цьому, якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Крім того, відповідно до статті 321 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року  №436-IV зі змінами і доповненнями (далі - Господарський кодекс) у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення.

Статтею 17 Закону України від 18.09.1991 №1560-XII "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що вартість будівництва визначається з використанням національних стандартів з ціноутворення, які є обов'язковими при здійсненні будівництва об'єктів із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій.

Правила визначення вартості будівництва затверджуються наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, роз'яснення надаються Міністерством Регіонального розвитку та будівництва України.

Вартість будівництва житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, а також їх ремонт, що здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, визначається відповідно до національного стандарту "Правила визначення вартості будівництва", який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.2013 №293.

Згідно із вказаними Правилами до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов'язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Державний комітет України з будівництва та архітектури в листі від 15.05.2003  №7/2-447 наводить перелік податків та зборів, що враховуються як складові вартості будівництва. До цього переліку входить і податок на додану вартість.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, податок на додану вартість включається до загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.

Крім того, слід зазначити, що згідно з функціями контролюючих органів, визначеними у статті 191 Податкового кодексу України, адміністрування пайових внесків (коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) не належить до компетенції контролюючих органів. Відповідно до пункту 52.5. статті 52 ПКУ контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання пайової участі встановлює орган місцевого самоврядування відповідно до Закону №3038.

Враховуючи зазначене, здійснення розрахунку розміру пайового внеску (пайової участі) на розвиток інфраструктури окремого регіону від загальної кошторисної вартості будівництва не передбачено податковим законодавством України.

Що стосується оподаткування податком на додану вартість сплачених замовником (інвестором) до місцевого бюджету грошових коштів, як пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, то пунктом 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

А постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.244 статті 14 ПКУ товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Грошові кошти (гроші), згідно з нормами статті 192 Цивільного  кодексу  України, – це платіжні засоби. І законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня (іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом).

Тому, враховуючи вищезазначене, грошові кошти, сплачені замовником (інвестором) до місцевого бюджету як пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, не визначаються як товари/послуги і не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість згідно вимог ПКУ.

        Також, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися  платником податків, якому надано таку консультацію, та діє до внесення змін до статей Податкового кодексу України, на які в ній іде посилання.

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления