Налоговая консультация по вопросу обложения акцизным налогом операции по реализации субъектами хозяйствования розничной торговли подакцизных товаров с физического отпуска из автомобильного газозаправочного пункта сжиженного газа (сжиженного углеводородного газа)

   
   
   
   
   
   
   Відповідно до п.п. 212.1.11 п.212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
   
   Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
   
   Під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац перший п.п.14.1.212 п.14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).
   
   Реалізацією СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів є також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 розділу VI Кодексу (пального, до переліку якого у вказаному підпункті віднесено також скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази), незалежно від форми розрахунків (абзац третій п.п.14.1.212 п.14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).
   
   Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 розділу VI Кодексу).
   
   Згідно із Законом № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
   
   При наданні запиту Товариство використовує положення п. 5.3 статті 5 Розділу I Кодексу та посилається на таке визначення терміна «автомобільний газозаправний пункт ЗВГ» (скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном – зріджений вуглеводневий газ), далі – ЗВГ), надане у Державних будівельних нормах «Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання» (далі – ДБН В.2.5-20-2001):
   
   «автомобільний газозаправний пункт ЗВГ – установка, призначена для заправки газобалонних автомобілів ЗВГ із стаціонарних ємкостей або з автоцистерн».
   
   Відповідно, як вважає Товариство, існують розмежування між автомобільною газозаправною станцією (далі – АГЗС) та автомобільним газозаправним пунктом (далі – АГЗП).
   
   Згідно з Інструкцією щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженою наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 № 376, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за № 291/12165, надані такі визначення АГЗС та АГЗП (в яких, у т.ч., наведені посилання на вказані вище ДБН В.2.5-20-2001):
   
   «Автомобільна газозаправна станція – автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленими вуглеводневими газами.
   
   Стаціонарний автомобільний газозаправний пункт – автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із стаціонарних резервуарів ємністю відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання» (далі – ДБН В.2.5-20-2001).
   
   Тимчасовий автомобільний газозаправний пункт – автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із автогазозаправника заводського виготовлення з резервуаром ємністю відповідно до ДБН В.2.5-20-2001.».
   
   Таким чином, податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, зокрема скрапленого газу, виникають в особи, яка безпосередньо здійснює фізичний відпуск скрапленого газу через АГЗП, незалежно від умов продажу скрапленого газу та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), з урахуванням положень Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».