Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О деятельности депозитарных учреждений, включая банки

О деятельности депозитарных учреждений, включая банки



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   від 09.12.2015 р. № 3888/10/26-15-13-06-01-26

   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло Ваш лист від _____ №_______ щодо діяльності депозитарних установ, включаючи банки, і в межах компетенції, повідомляє.
   
   Щодо питання утримання та сплати податків депозитарними установами включаючи банки в якості податкових агентів в розумінні пп.170.2.9 п.170.2 ст. 170 Податкового Кодексу України (далі ПКУ).
   
   Відповідно до пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 ПКУ податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.
   
   Разом з тим, відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі – Закон № 3480) професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.
   
   Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає: брокерську діяльність; дилерську діяльність; андеррайтинг; діяльність з управління цінними паперами.
   
   Брокерська діяльність – укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.
   
   Торговець цінними паперами може виступати поручителем або гарантом виконання зобов’язань перед третіми особами за договорами, що укладаються від імені клієнта такого торговця, отримуючи за це винагороду, що визначається договором торговця цінними паперами з клієнтом.
   
   Діяльність з управління цінними паперами – діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.
   
   Згідно із п.8 ст.17 Закону № 3480 без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися такі операції, зокрема, дарування, спадкування та правонаступництва цінних паперів; вчинення правочинів, пов’язаних з виконанням судових рішень; вчинення правочинів у процесі приватизації.
   
   Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
   
   Відповідно до норм чинного законодавства, правовідносини, що виникають при укладанні кожного цивільно-правового договору, зокрема, про надання послуг, купівлі-продажу чи доручення розглядаються окремо.
   
   Договір про надання послуг, що укладається між торговцем цінними паперами та покупцем (продавцем), не має за собою фінансових зобов’язань, окрім винагороди торговця щодо пошуку клієнта.
   
   Разом з тим, під депозитарною діяльністю в розумінні Закону України від 06.07.2012 року № 5178-УІ «Про депозитарну систему України» (далі – ЗУ «Про депозитарну систему України») є діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі – Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.
   
   Відповідно до статті 14 ЗУ «Про депозитарну систему України» депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи.
   
   Депозитарна діяльність депозитарної установи є виключним видом діяльності, крім її поєднання з іншими видами діяльності у випадку, передбаченому статтею 3 цього Закону.
   
   Депозитарна установа на підставі договору про надання реєстру власників іменних цінних паперів має право надавати послуги емітенту цінних паперів відповідно до цього Закону та Закону України «Про акціонерні товариства».
   
   Депозитарна установа має право надавати емітенту додаткові послуги при проведенні загальних зборів акціонерного товариства, зокрема, виконувати функції реєстраційної комісії або лічильної комісії, здійснювати для емітента підготовку та надання йому довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують ринок цінних паперів, консультування з питань обліку та/або обігу цінних паперів, а також послуги щодо управління його рахунком у Центральному депозитарії чи інші послуги, не заборонені законодавством, щодо цінних паперів, випущених емітентом.
   
   Крім того, депозитарна установа має право надавати депоненту додаткові послуги, зокрема з реалізації прав за цінними паперами.
   
   Статтею 18 ЗУ «Про депозитарну систему України» встановлено, що депозитарна установа в установленному порядку відповідно до отриманих від Центрального депозитарію та/або Національного банку України депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів і корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, а також на власному рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні папери та обмеження прав на цінні папери, що належать такій депозитарній установі.
   
   Відповідно до рішення національної комісій з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 № 817 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 року за № 854/23386 затверджено «Порядок та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів),переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії».
   
   Порядком передбачено що депозитарна діяльність депозитарної установи може поєднуватися з банківською діяльністю та/або з діяльністю з торгівлі цінними паперами. Поєднання видів депозитарної діяльності можливе за умови їх провадження окремими структурними підрозділами депозитарної установи.
   
   Депозитарними активами для депозитарної установи є цінні папери, зараховані Центральним депозитарієм та/або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої депозитарної установи (п.2 ст.18 ЗУ «Про депозитарну систему України»).
   
   Порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлений п.170.2 ст.170 ПКУ.
   
   Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлена Міністерством фінансів України спільно з центральним органом виконавчої влади, який здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.
   
   Міністерством юстиції України 24 січня 2012 року за № 100/20413 зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 22.11.2011 № 1484 та рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689 «Про затвердження Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента» (далі – Методика).
   
   Відповідно до п.1.3 Методики термін «податковий агент» вживається у значенні терміна «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб», наведеному в підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, та одночасно означає торговця цінними паперами (його філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), який діє на підставі договору, укладеного з платником податку;
   
   -Термін «платник податку» вживається у значеннях, наведених у підпунктах 162.1.1, 162.1.2 пункту 162.1 статті 162 розділу IV ПКУ, та одночасно означає фізичну особу, для якої операції з інвестиційними активами здійснюються торговцем цінними паперами на підставі договору, укладеного торговцем цінними паперами з такою фізичною особою;
   
   -Термін «договір» – це договір на брокерське обслуговування, договір про управління цінними паперами та грошовими коштами (договір про управління), договір комісії, договір доручення, договір купівлі-продажу, а також будь-який інший договір, що укладається платником податку з торговцем цінними паперами відповідно до закону та передбачає здійснення операцій з цінними паперами чи деривативами.
   
   Згідно з пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ при застосуванні платником податку норм пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 ПКУ податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
   
   Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПКУ.
   
   При цьому згідно з пп. «б» п.176.2 ст.176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.
   
   Відповідно до норм чинного законодавства правовідносини, що виникають при укладанні кожного цивільно-правового договору, зокрема про надання послуг, купівлі-продажу чи доручення, розглядаються окремо.
   
   Враховуючи вищевикладене, при здійсненні фізичними особами операцій з торгівлі цінними паперами, які, відповідно до вимог законодавства, провадяться за участю торговця цінними паперами, податковим агентом є такий професійний торговець, зокрема при укладанні договору доручення, в яких торговець виступає однією зі сторін. При цьому такий торговець повинен виконати всі функції податкового агента, встановлені ПКУ та Методикою, розробленою відповідно до пп.170.2.9 п.170.2 ст.170 розділу IV ПКУ.
   
   Разом з тим, виконання обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє фізичну особу – платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в пп.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ.
   
   
   Відповідно до п.7.3 ст.7 ПКУ будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
   
   Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 якого об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
   
   Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п.164.2 ст.164 ПКУ.
   
   Разом з тим доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст.165 ПКУ, зокрема відповідно до пп.165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподаткованого доходу інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та казначейськими зобов’язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади що реалізує державну фінансову політику в тому числі від зміни курсу іноземної валюти.
   
   Згідно ч.2 ст.10 Закону № 3480, до державних облігацій України відносяться облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України, цільові облігації внутрішніх державних позик України тощо.
   
   Депозитарні установи, включаючи банки та особи уповноважені здійснювати такі виплати, податків та зборів не утримують, а здійснюють функції податкового агента тільки в частині повідомлення органу ДФС.
   
   Слід зазначити, що відповідно до п.52.2 ст.52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   
   
   Заступник начальника
З.В. Лагутіна

   

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться