О документах, которыми субъект предпринимательской деятельности обязан оформлять покупку сельскохозяйственной продукции у физических лиц, и реквизитах таких документов

   
   
   
   Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула лист від 11.12.2015 б/н та в межах компетенції повідомляє.
   
   Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
   
   Під податковою консультацією розуміється допомога контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
   
   При цьому пунктом 52.2 статті 52 Кодексу визначено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Щодо порушених товариством питань повідомляємо таке.
   
   Щодо документів, якими суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний оформлювати купівлю сільськогосподарської продукції у фізичних осіб, та реквізитів таких документів
   
   Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
   
   Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
   
   Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон).
   
   Відповідно до частини першої статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
   
   Перелік обов’язкових реквізитів первинних документів визначено частиною другою статті 9 Закону.
   
   Крім того, згідно із пунктом 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004 року № 637, підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, можуть проводити видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, в яких зазначаються прізвища та адреси здавальників, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.
   
   Щодо податків і зборів, які суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний сплатити при закупівлі сільськогосподарської продукції у фізичної особи, зокрема, у разі отримання від такої особи довідки за формою № 3ДФ
   
   Згідно із підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодесу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:
   
   садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
   
   особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
   
   При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у нього земельних ділянок (зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту) за формою № 3ДФ (далі – Довідка), порядок видачі якої затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.
   
   Отже, надання фізичною особою – платником податку (продавцем) податковому агенту (покупцю) копії Довідки є підставою для невключення доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
   
   Разом із тим, якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
   
   Згідно із підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.
   
   Визначення поняття податкового агента наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
   
   Крім того, відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.
   
   Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
   
   Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
   
   Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу, за ставкою 1,5 відс. від об’єкта оподаткування.
   
   Таким чином, податковий агент (покупець) при нарахуванні (виплаті) доходу фізичній особі за придбану у неї сільськогосподарську продукцію має виконати всі функції податкового агента, зокрема, щодо утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору із суми такого доходу, з урахуванням умов, передбачених підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодесу.
   
   
   Голова

Р.М. Насіров