О двойной уплате налога на добавленную стоимость

   
   
   З урахуванням змін, внесених до статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законами України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 16.07.2015 р. № 643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», з 1 липня 2015 року податковий кредит звітного періоду формується платником податку з сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) при придбанні товарів/послуг незалежно від напряму їх використання (в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
   
   Законом України від 02.09.2014 № 1658-VII № 643 внесено зміни до пункту 198.5 статті 198 та до статті 199 розділу V ПКУ в частині нарахування податкових зобов’язань у разі, якщо придбані товари/послуги призначаються для використання у неоподатковуваних операціях чи не в господарській діяльності.
   
   Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу.
   
   З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
   
   придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
   
   придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
   
   Перша зведена податкова накладна за такими операціями, здійсненими у липні 2015 року, складалась до 31.07.2015 включно.
   
   Щодо подвійної сплати податку на додану вартість «перший раз при закупівлі комплектуючих виробів (через постачальників), другий – нараховуючи зобов’язання» роз’яснюємо, що підпунктом 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
   
   Непрямі податки — це податки, закладені в ціні реалізованого товару чи наданої послуги. Податок на додану вартість сплачується продавцем (виробником, постачальником) товарів, робіт, послуг з тієї частини вартості, яку він додає до вартості своїх товарів (робіт, послуг) до стадії їх реалізації.
   
   При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару (робіт, послуг), який веде облік та перерахування до державного бюджету податку на додану вартість, виступає посередником між державою і споживачем товару (робіт, послуг). Споживач товару (робіт, послуг) є платником реальним.
   
   Облік ПДВ на підприємстві, яке зареєстроване як платник податку на додану вартість, складається з обліку податкових зобов’язань та податкового кредиту.
   
   Податкове зобов'язання - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; (пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 ПКУ), в складі вартості проданих, або оплачених покупцем товарів, робіт, послуг.
   
   Податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПКУ (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Тобто, сума податку сплачена підприємством у складі вартості товарів, робіт, послуг, придбаних в іншого платника ПДВ, або сплачена на кордоні митним органам.
   
   До бюджету платник перераховує суму податку на додану вартість, яка є різницею між податковим зобов’язанням та податковим кредитом (п. 200.1 ст. 200 ПКУ).
   
   Зважаючи на викладене вище, платник податку при придбанні товарів не сплачує суму податку на додану вартість до бюджету, а перераховує її контрагенту, у якого при цьому, виникають податкові зобов’язання, які і підлягають до сплати до бюджету за вирахуванням сум податкового кредиту.
   
   
   В.о. начальника

І.А. Сагайдак