О корректировке финансового результата на сумму потерь от участия в капитале

   
   
   
   Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату на суму втрат від участі в капіталі та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
   
   Порядок формування об’єкта оподаткування податком на прибуток визначено ст.134 Кодексу.
   
   Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
   
   Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначено ст.140 Кодексу.
   
   Зокрема, відповідно до п.п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.
   
   Однак, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу платникам податку на прибуток надано право не коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ Кодексу, крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
   
   Таке право використовують платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень.
   
   Такий платник податку має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
   
   Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. У подальші роки така сукупність коригування фінансового результату також не застосовується (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).