Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О льготах участника боевых действий при уплате налога на наследство

О льготах участника боевых действий при уплате налога на наследство



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ
   
    ЛИСТ
   
    від 28.09.2015 р. N 2863/І/26-15-17-01-10

   Згідно з пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-IV із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.
   
   Пунктом 162.1 ст.162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерелом їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
   
   Згідно з пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується відповідно до розділу IV ПКУ.
   
   Статтею 174 ПКУ визначено порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав.
   
   Підпунктом 174.1 статті 174 ПКУ визначено, що об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:
   
   а) об'єкт нерухомості;
   
   б) об'єкт рухомого майна, зокрема:
   
   предмет антикваріату або витвір мистецтва;
   
   природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
   
   будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
   
   інші види рухомого майна;
   
   в) об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;
   
   г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
   
   ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
   
   Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що за нульовою ставкою оподатковується:
   
   а) вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
   
   б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною-інвалідом;
   
   в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 - 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.
   
   Згідно із пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковується за ставками визначеними у п. 167.2 ст. 167 ПКУ 5%.
   
   Відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця резидента застосовуються ставки, визначені у п. 167.1 ст. 167 ПКУ 15% (20 %).
   
   Відповідно до пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
   
   Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якого об’єкта спадщини.
   
   При цьому, згідно п.174.3 ст.174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
   
   Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
   
   Одночасно слід зазначити, що згідно ст. 49 Податкового кодексу, платник податку подає податкову декларацію за звітний податковий період в установлені Податковим кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку до контролючого органу).
   
   Так, згідно з пп. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
   
   Форма декларації про майновий стан і доходи та інструкція
   щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 р. № 793.
   
   Згідно п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
   
   Що стосується пільг, то відповідно до п. 30.9 ст. 30 ПКУ податкова пільга надається шляхом:
   
   а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
   
   б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
   
   в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
   
   г) звільнення від сплати податку та збору.
   
   Отже, при оподаткуванні доходів внаслідок прийняття спадщини нормами ПКУ передбачено нульову ставку податку на доходи фізичних осіб лише до вартості спадщини визначеної пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, при цьому інших пільг, щодо оподаткування спадщини нормами ПКУ не передбачено.
   
   Заступник начальника
В.С. Варгіч

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться