Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • О налогообложении доходов единоналожников по посредническим договорам

О налогообложении доходов единоналожников по посредническим договорам



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
   ЛИСТ
   
   від 25.11.2015 р. № 491/ФОП/20-40-22-10-16

   
   Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл.1 р.ХІV Податкового кодексу України від 02.02.2010 № 2755 – ІV зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).
   
    Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений пунктом 292.3 статті 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
   
   Згідно із п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
   
   Статтею 1000 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ), визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
   
   Відповідно до ст. 1002 ЦКУ повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
   
   Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ст. 929 ЦКУ).
   
   Статтею 295 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV, із змінами та доповненнями (далі – ГКУ), визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
   
   За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленим у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 ЦКУ). Тобто особливістю договорів комісії як і договорів доручення, транспортного експедирування, агентських договорів є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом.
   
   Договір консигнації - це операція з реалізації товарів, відповідно до якої одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом певного часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту.
   
   Консигнація - організаційно-правова форма торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, яка здійснюється на підставі укладеного договору.
   
   Нормами ЦКУ та ГКУ не передбачено укладання договорів консигнації підприємцями при здійсненні ними господарської діяльності.
   
   Таким чином, доходом підприємця, який перебуває на спрощеній системі оподаткування та здійснює господарську діяльність за договорами консигнації є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі
   
   У відповідності до норм статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
   
   - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);
   
   - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2).
   
   Таким чином, виходячи з вищевикладеного інформація про підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО є доходом підприємця, на який зареєстровано реєстратор розрахункових операцій.
   
   
   В.о. начальника
І.А. Сагайдак

   

Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться