Подпишитесь на рассылку

Подпишитесь

и получайте свежие новости и специальные предложения
  • О налогообложении операций по договорам об уступке права требования

О налогообложении операций по договорам об уступке права требования



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВП
   
   ЛИСТ
   
   від 29.01.2016 р. № 2047/10/28-10-06-11
   
   Про надання роз’яснення

   
   
   Міжрегіональним головним управлінням ДФС – Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо оподаткування операцій за договорами про відступлення права вимоги, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.
   
   Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
   
   Згідно статті 513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
   
   Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
   
   Положенням статті 516 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих до нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.
   
   Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньої або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
   
   Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ базою оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів/послуг.
   
   Таким чином відповідно до статті ЦКУ та підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ вбачається, що операції з відступлення права вимоги грошових зобов’язань не відносяться до операцій з придбання/виготовлення товарів/послуг.
   
   Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операції з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
   
   Враховуючи вищевикладене, боргові зобов’язання, за які новий кредитор розрахувався грошовими коштами, не оподатковуються податком на додану вартість, а також підстави для формування будь-яких зобов’язань з податку на додану вартість за такими операціями у платника податків не виникають.
   
   Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування податку на прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
   
   Положення цього розділу не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з відступлення права вимоги.
   
   Тобто, доходи та витрати з вищезазначених операцій мають визначатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
   
   Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку, викладеними у Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку № 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року № 91, № 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, № 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
   29 листопада 1999 року № 290, № 16 «Витрати», затвердженого Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318.
   
   Водночас зазначаємо, що відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від
   16 липня 1999 року № 996-XIV із змінами і доповненнями, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
   
   Враховуючи вищезазначене, для надання роз’яснень з питання обліку операцій з відступлення права вимоги у бухгалтерському обліку (у тому числі, якщо заборгованість по таких договорах буде погашено шляхом заліку зустрічних вимог) доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.
   
   

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления