О налогообложении пассивных доходов и порядке уплаты ЕСВ и единого налога физическими лицами - предпринимателями третьей группы

   
   Згідно з пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-IV із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь – яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
   
   Пунктом 162.1 ст.162 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
   
   Відповідно до п. 163.1 ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
   
   Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. (п. 164.1 ст.164 ПКУ).
   
   Законом України від 27.03.2014 N 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», було внесено зміни до ПКУ, зокрема з 1 липня 2014 р. відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів (крім процентів у сумі, що не перевищує в рік сімнадцять прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році – 20706 грн.)), процентів, визначених у пп. 165.1.2 та пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
   
   Так, відповідно до пп. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов'язання Національного банку України.
   
   Крім того, відповідно до пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Ознаки таких рахунків визначаються Національним банком України.
   
   Відповідно до п. п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь доходів у формі процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
   
   При цьому банківська установа не здійснює утримання та перерахування податку із суми доходу у формі процентів, а податок сплачується фізичною особою самостійно за результатами подання річної податкової декларації.
   
   Відповідно до п. п. 170.4.3 п. 170.4 ст. 170 ПКУ оподаткування процентів, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб протягом місяця, здійснюється податковим агентом під час кожного нарахування (виплати) із застосуванням ставки, визначеної абзацом другим пункту 167.1 статті 167 ПКУ, з урахуванням абзацу третього підпункту 170.4.1 пункту 170.4 цієї статті.
   
   При цьому, оподаткування процентів, сума яких обчислюється з урахуванням пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб протягом звітного місяця, здійснюється податковим агентом під час кожного нарахування (виплати) із застосуванням ставки, встановленої абзацом першим цього пункту, що не виключає обов’язку отримувача таких доходів щодо здійснення річного перерахунку за сукупністю ставок, передбачених п. 167.5 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
   
   Пунктом 167.5 ст. 167 ПКУ передбачено, що при перерахунку загального річного оподатковуваного доходу для бази оподаткування доходів у формі процентів, обчисленої з урахуванням пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, дивідендів, роялті та інвестиційного прибутку застосовуються такі ставки:
   
   якщо база оподаткування звітного податкового року не перевищує 204 прожиткових мінімуми (у 2014 р. - 248472,00 грн.) - 15 відсотків;
   
   якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 204 прожиткових мінімуми, але не перевищує 396 прожиткових мінімумів, до суми такого перевищення (у 2014 р. - 248472,00 грн. – 482328,00 грн.) - 20 відсотків;
   
   якщо база оподаткування звітного податкового року перевищує 396 прожиткових мінімумів, до суми такого перевищення (у 2014 р. - 482328,00 грн.) - 25 відсотків.
   
   Однак, відповідно до Закону України від 04.07.2014 N 1588-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» (далі – Закон № 1588), було внесено зміни до ПКУ, зокрема в частині оподаткування процентів.
   
   При цьому, Законом № 1588 передбачено, що він набирає чинності з 1 серпня 2014 року.
   
   Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
   
   Офіційними друкованими виданнями в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України є «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур’єр», газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України» (частина друга та третя ст. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 №503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»).
   
   Отже, Закон № 1588 набрав чинності з дати опублікування в газеті «Голос України» від 02.08.2014 року № 146.
   
   Так, відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді процентів (крім визначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).
   
   Водночас, відповідно до пп. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та на боргові зобов'язання Національного банку України та відповідно до пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. При цьому, ознаки таких рахунків визначаються Національним банком України.
   
   Згідно п. 167.1 ст. 167 ПКУ дохід у вигляді процентів, оподатковується за ставкою 15 відсотків.
   
   А саме, зазначена ставка податку застосовується до доходів у вигляді:
   
   - процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку;
   
   - процентного або дисконтного доходу за ощадними (депозитними) сертифікатами;
   
   - процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;
   
   - плати (відсотка), що розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки;
   
   - доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;
   
   - доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
   
   - доходу у вигляді відсотків (дисконту), отриманого власником облігацій від їх емітента відповідно до закону;
   
   - доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю.
   
   Відповідно до пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
   
   Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною абзацом першим п. 167.1 ст. 167 ПКУ, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
   
   При цьому, перехідними положеннями Закону № 1588 встановлено, що податок, нарахований (утриманий) податковим агентом з доходів у вигляді процентів, нарахованих на поточний або вкладний (депозитний) банківський рахунок, ощадний (депозитний) сертифікат, вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитної спілки за період з 01.07.2014 р. до набрання чинності Закону № 1588 (тобто до 02.08.2014 р.), підлягає анулюванню і не сплачується до бюджету. Інформація щодо Сум таких доходів і податків не зазначається податковим агентом у податковому розрахунку (форма № 1-ДФ).
   
   Крім того, фізичні особи, яким у період з 01.07.2014 р. до 02.08.2014 р. нараховано пасивні доходи, звільняються від обов’язку декларування таких доходів і сплати з них податку.
   
   Водночас, 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71) яким внесено ряд змін до норм ПКУ, а саме, відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів.
   
   При цьому, п. п. 167.5.3. п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що термін "пасивні доходи" означає, зокрема такі доходи, як:
   
   - проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
   
   - проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
   
   - інші проценти (у тому числі дисконтні доходи).
   
   Пунктом 167.5 ст. 167 ПКУ, встановлено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 20 відсотків.
   
   Водночас, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
   
   Крім того, Законом № 71 продовжено сплату військового збору до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи збройних сил України (п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ) та розширено перелік доходів, які оподатковуються військовим збором.
   
   Зокрема, відповідно змін внесених Законом № 71 до підпункту 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені статтею 163 ПКУ.
   
    Відповідно ст.163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походженні в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) та іноземні доходи – доходи (прибуток) отримані з джерел за межами України.
   
   Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено статтею 164 ПКУ.
   
   Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).
   
   Разом з тим, відповідно до пп. 1.7 п. 16.1 підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.
   
   Що стосується другого питання, то відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464 – VI (далі – Закон № 2464) зі змінами та доповненнями платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткуванні.
   
   Згідно п. 11 ст .8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
   
   У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
   
   Також, п. 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, визначено, що для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру внеску, встановленого Законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
   
   Статтею 9 Закону № 2464 визначено порядок нарахування та сплати єдиного внеску. Так, відповідно до п. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
   
   Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
   
   Слід зазначити, що відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до фіскальних органів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".
   
   Одночасно, у разі бажання осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, брати участь на добровільних засадах:
   
   у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,6 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;
   
   у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,21 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
   
   У разі бажання зазначених осіб бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
   
   Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.
   
   Згідно статті 291 ПКУ спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пп. 297.1 ст. 297 Кодексу.
   
   Згідно з п.291.4 ст.291 ПКУ, до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
   
   - не використовують працю найманих осіб або кількість найманих осіб не обмежена;
   
   - обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.
   
   Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп визначено ст. 292 ПКУ.
   
   Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п.293.1 ст.293 ПКУ).
   
   Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи встановлюється у розмірі:
   
   2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
   
   4 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3. ст.293 ПКУ).
   
   Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
   
   З повагою
   Заступник начальника

З.В. Лагутіна